Порт-о-Пренс
Порт-о-Пренс (гаїт. креол. Vil Pòtoprens, фр. Ville de Port-au-Prince) — найбільше місто, столиця й головний морський порт Гаїті, розташоване на південно-західному узбережжі острова Гаїті, на березі затоки Гонаїв. Населення міста становить близько 1 200 000 жителів. З історії містаПорт-о-Пренс був заснований французами в 1749 році. З 1770 по 1804 рік виконував функції центра французької колонії Сан-Домінго. Коли 1804 року Гаїті здобула незалежність, місто було обране столицею нової держави. ![]() У результаті 7-бального за шкалою Ріхтера землетрусу 12 січня 2010 року (епіцентр був за 22 км від міста) столиця Гаїті опинилася майже вщент зруйнованою, включно з основними адміністративними будівлями, будинком, де містилась Місія ООН. Станом на 2021 рік Порт-о-Пренс не відбудовано. НаселенняНаселення міста становило 1 234 742 осіб[1]. Більшість жителів має африканське походження, але тут також живе значна кількість іспаномовних жителів, азійців і європейців. У місті також проживає певна кількість арабів, у тому числі сирійці, ліванці та палестинці. Економіка і культураПорт-о-Пренс — це найбільше місто країни і її головний торговий центр. Тут розвинені харчова, текстильна, цементна галузі промисловості. Підприємства міста роблять тютюнові вироби й безалкогольні напої, будматеріали й продовольчі товари. Великий внесок в економіку міста робить будівництво й туризм. У Порт-о-Пренсі є міжнародний аеропорт. У столиці перебувають Банк Республіки Гаїті, Державний університет Гаїті, Національна бібліотека, Національний музей, археологічний музей, музей гаїтянського народу й художній центр. Дуже цікавий вигляд має будинок Палацу Республіки і кам'яна набережна XVIII століття. КліматПорт-о-Пренс має саванний клімат (Aw за класифікацією кліматів Кеппена) і відносно постійні температури протягом усього року. Сезон дощів триває з березня по листопад, хоча в липні спостерігається деяке зменшення опадів. Сухий сезон триває з грудня по лютий.
Галерея
Примітки
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Порт-о-Пренс |
Portal di Ensiklopedia Dunia