Порфир'єв Володимир Борисович

Порфир'єв Володимир Борисович
Народився	26 червня 1899(1899-06-26) або 26 червня (8 липня) 1899  Кіров, Російська імперія
Помер	30 січня 1982(1982-01-30) (82 роки)  Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  Російська республіка  Російська СФРР  СРСР
Діяльність	геолог
Alma mater	Пермський державний університет Санкт-Петербурзький державний гірничий університет
Галузь	геологія
Заклад	Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України Інститут геологічних наук НАН України
Науковий ступінь	доктор геолого-мінералогічних наук[d]
Нагороди

Порфир'єв Володимир Борисович (*26 червня (8 липня) 1899, Вятка — †30 січня 1982, Київ) — український радянський геолог, академік АН УРСР з 1957 року.

Закінчив Ленінградський гірничий інститут у 1926 році, працював у Геологічному комітеті, з 1929 — у Нафтовому науково-дослідному інституті в Ленінграді. В 1938—1941 і 1944—1950 — науковий співробітник Інституту геологічних наук АН УРСР (з 1945 — Львів. філіалу цього інституту). В 1951—63 — директор Інституту геології корисних копалин АН УРСР. З 1963 працював у Інституті геологічних наук АН УРСР — в 1963—1968 — директор, з 1968 — завідувач відділу. Провадив геологічні дослідження у нафтових районах Середньої Азії та Закавказзя, вивчав нафтоносність України, зокрема Дніпровсько-Донецької западини, Карпат і Прикарпаття. Наукові праці — з питань геології і геохімії горючих корисних копалин. Порфир'єв — автор гіпотези походження нафти й теорії походження озокериту. Розробив узагальнену теорію утворення різних видів викопного вугілля. Обґрунтував практичне використання менілітових сланців. Нагороджений орденами Леніна, Жовтневої Революції і Трудового Червоного Прапора. Державна премія УРСР, 1971. Премія імені В. І. Вернадського АН УРСР, 1980.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.