Посольство благословенного Царства Божого для всіх народів

	Посольство благословенного Царства Божого для всіх народів
Дата створення / заснування	1994
Країна	Україна
Адміністративна одиниця	Київ
	Офіційний сайт

50°23′51″ пн. ш. 30°36′08″ сх. д. / 50.39756° пн. ш. 30.60209° сх. д. / 50.39756; 30.60209

Посольство боже або Посольство благословенного царства божого для всіх народів — релігійна сектантська організація, заснована 1994 року в Києві емігрантом з Нігерії Сандеєм Аделаджею^[1]^[2]^[3].

Протягом 1994—2002 років мала назву «Слово віри», з 2002 року — «Посольство благословенного царства божого для всіх народів»^[4]

За роботу організації відповідає Сандей Сунканмі Аделаджа, орієнтована виключно на російськомовних громадян^[3].

Рада

Сандей Сунканмі Аделаджа — засновник, керівник
Анатолій Білоножко — «єпископ», керівник духовного управління Євангельских християн України
Абоседе (Босе) Аделаджа — дружина керівника
Наталя Потопаєва — представник у Німеччині, Берлін
Олександр Михайлик — представник у США, Філадельфія
Олутопе Омотоє — представник у Німеччині, Франкфурт
Андрій Куксенко — представник у США, Такома
Олександр Корман
Лариса Криворучко — представник в Краснодарському регіоні в Росії
Людмила Ганюха
Олена Добровольська — голова правління ВГО «Господарі землі»
Тетяна Максименко — голова ради
Вікторія Мельник
Євген Пересвєтов — один з керівників релігійного центру «Восстановление», Москва (Росія)
Антон Литвин — представник у Сімферополі
Роман Трохін
Сергій Пишний

Соціальна робота

Організація проводить соціальну роботу серед малозабезпеченого населення України. Так, наприклад, при ній функціонують: центр реабілітації нарко- та алкозалежних «Любов», їдальня «Стефанія» для людей без постійного місця проживання, дитячий будинок сімейного типу в селищі Кожанка Київської області з 11 дітьми, кризовий центр соціальної реабілітації для безпритульних дітей «Моя сім'я», де пройшли реабілітацію 20 дітей.

Місіонерська робота

Щомісячно видається безкоштовна російськомовна газета «Посольство божье», що розповсюджується в Києві. Крім проведення служінь, організація проводить семінари, конференції тощо. Щороку наприкінці травня разом з різними громадськими організаціями проводить Марш Життя (захід присвячено Всесвітньому дню пам'яті жертв СНІДу).

Інша діяльність

2011 року учасники організації увійшли до громадських рад, почавши з Міністерства закордонних справ України. Окремі представники громадських організацій вбачали у цьому рейдерство.^[5]^[6]^[7]^[8] На знак протесту було написано відкритого листа міністру закордонних справ Костянтину Грищенку, який підписало 29 членів громадської ради.^[9] У МЗС заперечували будь-яке відношення до формування громадської ради.^[10] 27 вересня 2011 року Олександра Кормана було легітимно переобрано Ігорем Ждановим.^[11]^[12]

29 січня 2013 року члени організації взяли участь у рейдерському захопленні громадської ради при Київській міській адміністрації^[13].

В червні 2013 року у Львові затримали пасторів організації Лесю Олексюк, Олександра Олексюка, Сергія Лардугіна і Романа Ревка та оголосили їм підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України — шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою.^[14]^[15]

Критика

2008 року єпископи євангельських церков України оприлюднили спільне звернення, в якому звинуватили Сандея Аделаджу у створенні культу особистості, саморекламі, а також неправдивому вченні про самозбагачення та сріблолюбство;^[16]
2016 року єпископи євангельських церков України оприлюднили спільне звернення, в якому звинуватили Сандея Аделаджу в маніпуляції та брехні.
Того ж року подібне за змістом звернення опублікували російські п'ятидесятники, в якому назвали Сандея Аделаджу розпусником, перелюбником і брехуном.^[17]