Потенціал глобального потепління
Потенціал глобального потепління (ПГП, англ. global warming potential, GWP) — коефіцієнт, що визначає ступінь впливу різних парникових газів на глобальне потепління. Ефект від надходження газу в атмосферу оцінюється за певний проміжок часу. Як еталонний газ узято діоксид вуглецю (CO2), чий потенціал покладено рівним 1. Коефіцієнт ПГП було запроваджено 1997 року в Кіотському протоколі. ЗначенняЧас існування в атмосфері й потенціал глобального потепління деяких парникових газів для періодів 20, 100 і 500 років[1]:
Наземні екосистемиНаземні екосистеми в усьому світі були вирішальним союзником в боротьбі з викидами CO2[джерело?], які в 2019 році перевищили 40 мільярдів тонн. У 2010 — 2019 роках бразильський басейн Амазонки виробив 16,6 мільярда тонн CO2, а поглинув 13,9 мільярда тонн. Застосовуючи методи аналізу супутникових даних, розроблені в Університеті Оклахоми, міжнародна група дослідників вперше[ненейтрально] показала, що деградація лісів є більшим джерелом CO2, ніж пряма їх вирубка, і призводить до потепління на планеті[3]. За той же 10-річний період деградація, зумовлена фрагментацією, вибіркової вирубкою або пожежами, які пошкоджують, але не знищують дерева, викликала втричі більше викидів, ніж пряме знищення лісів. У басейні Амазонки розташовано близько половини тропічних лісів світу, які більш ефективно поглинають і накопичують вуглець, ніж інші типи лісів. Якщо регіон стане джерелом, а не «поглиначем» CO2, боротися з кліматичною кризою буде набагато складніше. Див. такожДжерела
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia