Потужнісний коефіцієнт реактивності

Потужнісний коефіцієнт реактивності — величина, що характеризує зміну реактивності ядерного реактора, викликану зміною потужності.

Зміна реактивності може відбуватися через зміну температури різних матеріалів (температурний коефіцієнт реактивності), через зміну вмісту пари в теплоносії (паровий коефіцієнт реактивності) тощо. Деякі з них протікають повільно, тому для визначення коефіцієнту важливо знати через який час після зміни потужності вимірюється реактивність реактора. Розрізняють повний потужнісний коефіцієнт, який вимірюється після закінчення всіх довготривалих процесів і швидкий, який враховує лише ті процеси, які протікають досить швидко (за час, який можна порівняти з часом реакції системи управління і операторів).

Для безпечної роботи реактора потужнісний коефіцієнт реактивності повинен бути негативним за всіх нормальних і аварійних режимів роботи. Виникнення позитивного швидкого потужнісного коефіцієнту реактивності, внаслідок недоліків у конструкції реактора, відіграло свою роль у розвитку аварії на Чорнобильській АЕС^[1]. У реакторах РБМК основною складовою потужнісного коефіцієнту реактивності є паровий коефіцієнт реактивності, який може бути позитивним. Під час нормальної роботи на четвертому блоці ЧАЕС потужнісний коефіцієнт реактивності завжди залишався негативним навіть якщо паровий коефіцієнт реактивності був позитивним. Проте у момент аварії на малій потужності обидва вони були позитивними^[2].

• Словник термінів атомної енергетики(рос.)

Lewis, Elmer E. (2008). Fundamentals of Nuclear Reactor Physics. Elsevier. с. 229—230. ISBN 978-0-08-056043-4.

Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.