Починок Віктор Якович

Починок Віктор Якович
Починок Віктор Якович
Народився	1 травня 1915 ; Київ, Російська імперія
Помер	7 грудня 1999 (84 роки) ; Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область, Україна
Діяльність	хімік
Alma mater	хімічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1939)
Заклад	КНУ імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь	доктор хімічних наук (1961)
Аспіранти, докторанти	Сиромятніков Володимир Георгійович
Нагороди	;

Ві́ктор Я́кович Почино́к (1 травня 1915, Київ — 7 грудня 1999, м. Боярка, Київська обл.) — український вчений-хімік, доктор хімічних наук (1961), професор (1962). Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1970)^[1].

Життєпис

У 1939 році закінчив хімічний факультет Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, у 1947 році — аспірантуру кафедри органічної хімії хімічного факультету.

Учасник бойових дій у Другій світовій війні з червня 1941 року до грудня 1945 — командир взводу хімічного батальйону, старший хімік, командир частини (Південно-Західний, Брянський, 2-й Український фронти). У Київському національному університеті працював як до, так і після війни: у 1940—1941 роках був асистентом кафедри органічної хімії, у 1946 році повернувся до викладацької роботи. У 1963 році заснував кафедру хімії мономерів і полімерів, яку очолював до 1987 року. У 1978—1982 роках був деканом хімічного факультету.

Викладав курси «Хімія мономерів і полімерів», «Методи одержання мономерів».

Наукова діяльність

У 1947 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Синтез и определение строения триазен-спиртов», а у 1961 — докторську дисертацію на тему «Тріазени, їх синтез і реакція їх розщеплення». Вже через рік йому було присвоєно вчене звання професора (1962).

Сфера наукових інтересів: хімія гетероциклічних сполук, хімія ВМС і полімерів, створення базових матеріалів для запису інформації в безсрібних процесах.

При дослідженні конденсованих тетразолів відкрив явище азидо-тетразольної таутомерії. Вперше запропонував жирноароматичні триазени як реагенти для алкілування.

Підготував 23 кандидати, 2 доктори наук.

Читав лекції в університетах Республіки Куба (Санта-Клара, Гавана, Сант-Яго, 1966), Німеччини (Лейпциг, 1965; Дрезден, 1974).

Член Вченої ради Київського національного університету імені Т. Г. Шевченко. ради хімічного факультету, наукової ради з проблем високоолекулярних сполук, кваліфікаційної наукової ради Інституту органічної хімії АН УРСР і Київського національного університету, ради Всесоюзного семінару із способів запису на безсрібних носіях, комісії з хімії фотографічних процесів АН УРСР. Член редколегії збірника «Способы записи информации на бессеребряных носителях (необычные фотографические процессы)», «Український хімічний журнал».

Праці

Автор понад 210 наукових праць, у тому числі 2 монографій, 25 авторських свідоцтв^[2].

Основні праці:

Действие магний-бромфенила. К., 1949;
Новый чувствительный реактив. К., 1949;
Триазеноспирты из пара-азидоацетофена. К., 1951;
Триазены. Монография. К., 1968.

Відзнаки і нагороди

Нагороджений орденами Червоної Зірки (1944), Вітчизняної війни (1945), 12 медалями.

Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1970).

Примітки

↑ Державна премія України в галузі науки і техніки (PDF). Процитовано 10 березня 2025.
↑ Починок Віктор Якович. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Процитовано 10 березня 2025.