Пошивайло Явдоха Данилівна
Явдо́ха Дани́лівна Пошива́йло (6 березня 1910 — 27 квітня 1994) — українська гончарна художниця, представниця опішнянської школи художньої мальовки. Ініціаторка першого в УРСР приватного музею гончарства. Дитячі та юнацькі рокиНародилася в Опішні в багатодітній сім'ї Бородавки. Рано осиротіла:
Творча роботаУ 18 років одружилася з потомственим гончаром Гаврилом Пошивайлрм. З цього часу і почала творити. За роки спільного життя виховала 3 синів. В Опішні існує давня традиція: твори чоловіка-гончаря мусять побувати в руках дружини-малювальниці. Тому Явдоха Пошивайло оздоблювала твори чоловіка рослинними й зооморфними декоративними композиціями. Мотиви мальовки народжувалися миттєво. Квіти, виноградна лоза, риби й птахи оживали на мисках, тарелях, вазах, глечиках, макітрах, барильцях, куманцях. Гончарна мальовка Явдохи Пошивайло, виконана фляндрівкою й ріжкуванням, була «густою», соковитою. На початку 1930-х СРСР придушував українське ремісництво репресіями та колгоспами. Була кількість трудоднів у полі, які кожен колгоспник мав відробити. Гаврило та Явдоха Пошивайли мусили покинути рідне містечко і виїхати в Харків, аби хоч якось продовжити творчу діяльність. Згодом в Опішні запрацював завод «Художній керамік», і вони повернулись. Проте існували норми, які мусив виробити кожен гончар. I лише вдома, після роботи, Явдоха з чоловіком ліпили та розфарбовували те, що хотіла їх душа.[2] Натхненницею створення Музею гончарства в Опішні була саме Явдоха Пошивайло. Вона дала настанову[1] своєму внукові Олесю Пошивайлу створити музей. Зусиллями господині було зібрано велику колекцію гончарських творів Гаврила Пошивайла. Так, у 1970-х рр. виник перший[3] в УРСР приватний музей гончарства. Останні рокиЯвдоха Пошивайло до останнього подиху жила гончарством. Навіть за кілька місяців до смерті, тяжко хвора, вона брала папір, фломастери чи олівці й наносила на папір гончарні орнаменти.[4] Див. також
Примітки
Джерела
|
|||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
