Правдюк Юрій Олексійович

Правдюк Юрій Олексійович (1924–2002) - український митець, засновник мистецтва музичного світложивопису, харківського Залу музичного світложивопису, школи художників світложивопису.

У 60-х роках харків'янин Юрій Олексійович Правдюк після багатьох років експериментів створив принципово новий вид мистецтва – музичний світложивопис (далі за текстом - світложивопис).

У 1963 року, познайомившись із принципами роботи світломузикальних установок і переконавшись, що світломузика нічого спільного з мистецтвом немає, Ю.А. Правдюк почав шукати свій шлях поєднання кольору з музикою. Маючи музичну освіту і будучи ознайомленим з основами архітектури, він, зрештою, прийшов до синтезу музики з динамічним світложивописом^[1].

Починаючи з 1966 року, він став показувати концерти музичного світложивопису у своєму будинку, а потім, за рекомендацією ректора харківського інституту мистецтв композитора В. Нахабіна, концерти стали відбуватися у Палаці студентів харківського політехнічного інституту (на громадських засадах).

Керівництво ЦПКіВ ім. Горького запропонувало групі Ю.А. Правдюка відкрити в парку зал музичного світложивопису на професійній основі. Зал було відкрито у вересні 1969 р. Павільйон, виділений для зали, був літнього типу, тому концерти проходили у ньому із травня до жовтня. Цілий рік зал був відкритий для туристів, що прибувають по лінії екскурсійного бюро міста.

• Т. Альбіноні, «Адажіо».
• С. Барбер, "Адажіо".
• І.-С. Бах, прелюдія і фуга № 10.
• Л. Бетховен, симфонія № 7, ч. 2; соната №14, ч. 1;
• В. А. Моцарт, Турецький марш.
• В. Борисов, Сюїта на українські теми.
• Г. Берліоз, сцени із «Фантастичної симфонії».
• Р. Вагнер, увертюра до опери "Тангейзер"; Жалобний марш із опери «Загибель богів»; Політ Валькірій з опери «Валькірія».
• Г. Гендель, "Арія".
• Х. Глюк, "Мелодія".
• О. Дворжак, Слов'янський танець №2; "Циганська мелодія".
• К. Дебюссі, «Місячне світло».
• Ж. Жарр, "Egvinox".
• Ф. Ліст, 2-а Угорська рапсодія.
• Ф. Мендельсон, дві пісні без слів.
• В. Моцарт, "Реквієм", ч. 4,5,6,7.
• С. Прокоф'єв, вальс із опери «Війна та мир»; Пречіпітато.
• М. Равель, «Шибениця»; Адажіо.
• С. Рахманінов, 2-й концерт для фортепіано з оркестром, ч. 1.
• О. Респігі, Сюїта на теми лютневої музики 16 століття.
• П. Сарасате, «Циганські наспіви».
• Г. Свиридов, "Романс".
• К. Сен-Санс, "Лебідь".
• Р. Вейкман, "Арія".
• А. Хачатурян, танець із шаблями з балету «Гаяне».
• П. Чайковський, "Італійське каприччіо"; з циклу «Пори року»: Білі ночі, Пісня жайворонка, Осіння пісня.
• Ф. Шопен, ноктюрн до-дієз-мінор.
• Д. Шостакович, концерт №1 для скрипки з оркестром, ч. 3,4; симфонія № 11 «9 січня»; симфонія №7 ч. 1.
• Ф. Шуберт, "Ave Maria".
• Н. Рибніков, рок-опера «Юнона й Авось».

Щодо творчої діяльності Юрія Правдюка було написано чимало статей та досліджень^[2][3].

1. Правдюк Ю.А. Музыка рождает цвет / Ю.А.Правдюк // Рабочая газ. – 1970. – 17 сент. – (Об интересном).
2. Правдюк Ю.А. Как “поет” радуга / Ю.А.Правдюк // Правда Украины. – 1972. – 29 окт.
3. Правдюк Ю.О. Горизонти “співучого світла” / Ю.О.Правдюк // Соціаліст. Харківщина. – 1973. – 7 січ.
4. Pravdyuk Yury. Musical Light-Painting and the Phenomenon of Form-Movement / Yury Pravdyuk  // Leonardo (USA). – 1994. – Vol. 27, No. 5. – P. 379-381. – Назв. ст. на рус. яз.: Музыкальная светоживопись и феномен формодвижения.

Светомузыка // Музыкальная энциклопедия. – М., 1978. – Т.4. – Стб. 879-883. Згадується Ю.А.Правдюк.

Цветомузыка // Большая советская энциклопедия. – М., 1978. – Т. 28. – С. 466. Згадується Ю.А.Правдюк.

Цветомузыка // Украинская советская энциклопедия. – К., 1985. – Т. 12. – С. 129. Згадується Ю.А.Правдюк.

Казак В. Энтузиаст цветомузыки / В.Казак // Крас. знамя. – 1966. – 19 июня: фот.

Казак В. Захоплення Юрія Правдюка / В.Казак // Культура і життя. – 1966. – 7 серп.: фотогр.

Лемешева Л. Музыкальное чудо: [О домаш. концертах Ю.А.Правдюка] / Л.Лемешева // Комсомол. знамя. – 1966. – 7 мая.

Казак В. На радость людям: Еще раз о цветомузыке / В.Казак // Крас. знамя. – 1967. – 22 марта.

Звоницький Е. Веселка в концертному залі: [Про діяльн. Ю.О.Правдюка у Палаці студентів ХПІ] / Е.Звоницький // Знання та праця. – 1968. – № 1. – С. 27: схеми.

Полевой В. Шляхи кольоро-музичного синтезу / В.Полевой // Мистецтво. – 1968. – № 4. – С. 22-23: фотогр. – Бібліогр.: 4 назви. Є інформація о разработках Ю.А.Правдюка.

Слушаю цвет!: [О демонстрации работы цветомуз. установки Ю.А. Правдюка во Дворце студентов ХПИ] // Техника – молодежи. – 1968. – № 6. – С. 17. – (Время искать и удивляться).

Гончаров О. Зал кольорової музики [відкрито в ЦПКіВ ім. Горького у Харкові] / О.Гончаров // Культура і життя. – 1969. – 16 листоп.

Красильников Е. Цвет и музыка: [Корот. сообщ. об открытии зала светоживописи] / Е.Красильников // Известия. – 1969. – 2 окт.

Орлов В. Музика оживає у барвах / В.Орлов // Вечір. Харків. – 1969. – 3 січ.

Премьеры цветомузыки: [Об открытии зала светоживописи] // Неделя. – 1969. – № 51 (15-21 дек.).

Свєчкарьов В. “Я бачив … музику” / В.Свєчкарьов // Ленін. зміна. – 1969. – 4 жовт.

У цветовых истоков музыки // Техника – молодежи. – 1969. – № 7. – С. 16-18: ил. – Из содерж.: Рассказывают конструкторы [Ю.Правдюк, М.Малков, И.Тохадзе, Б.Галеев, С.Зорин и др.].

Цвет и музыка: [Открытие зала светоживописи] // Правда Украины. – 1969. – 28 сент.

Шумакова Н. Знову про кольорову музику / Н.Шумакова // Вечір. Харків. – 1969. – 11 жовт.

Брюгген В. На грані двох мистецтв: [Про діяльн. Ю.О.Правдюка] / В.Брюгген // Культура і життя. – 1970. – 23 лип. Галеев Б. Свет – музыка – архитектура / Б.Галеев // Декоратив. искусство СССР. – 1970. – № 6. – С. 12-17: фот. Є інформація про роботу Ю.А. Правдюка.

Полевой В. Колір і музика / В.Полевой // Музика. – 1970. – № 3. – С. 36-37. – Бібліогр.: 11 назв. Є інформація о досягненнях  Ю.А.Правдюка.

Фідчунова М. Музика – в кольорі: В Харкові відкрито перший в країні концерт. зал кольоромузики / М.Фідчунова // Радян. Україна. – 1970. – 9 січ.

Мельников Л. Цветомузыка сегодня / Л.Мельников // Декоративное искусство СССР. – 1971. – № 11. – С. 49-50. Є інформація про роботу Ю.А.Правдюка.

29. Галеев Б.М. Энтузиасты светомузыки – 100-летию А.Н. Скрябина / Б.М.Галеев // Радио. – 1972. – № 1. – С. 24, 28: фот. Є інформація о разработках  Ю.А.Правдюка.

Коваль-Бобровская М. Союз искусств: [О концертах в зале светоживописи] / М.Коваль-Бобровская // Известия. – 1972. – 12 янв.

Савельєв С. Сім кольорів … музики / С.Савельєв // Соціаліст. культура. – 1972. – № 3. – С. 33.

Хохлачев В. Гармония звука и цвета: [О новой концерт. прогр. Ю.А.Правдюка] / В.Хохлачов // Крас. знамя. – 1975. – 18 мая. – (Из репортер. блокнота).

Полевой В. Про концерти музичного світлодинамічного живопису в Харкові / В.Полевой // Укр. музикознавство. – 1977. – № 12.

Влад М. Мистецтво музичного світложивопису: З погляду письменника / М.Влад // Літ. Україна. – 1980. – 12 груд.

Чаєнко Т. Це незвичайне мистецтво: [Можливості кольоромузики] / Т.Чаєнко // Ленін. зміна. – 1980. – 2 лют.

Войнич Л. Наполним зримой музыкой сердца: [К 20-летию студии светоживописи Дворца студентов ХПИ] / Л.Войнич  // Крас. знамя. – 1987. – 28 янв.: фот.

Галеев Б. Хотите увидеть музыку? / Б.Галеев  // Совет. культура. – 1987. – 21 июля. Є інформація про роботу Ю.А. Правдюка.

Румянцева И. Чудо музыки и света / И.Румянцева // Крас. знамя. – 1987. – 10 нояб.

Тихонова І. Коан / І.Тихонова // Вечір. Харків. – 1989. – 5 серп.

Мажейка Е. Светящаяся музыка / Е.Мажейка // Гор. газ. – 1997. – 20 нояб.: фот.

Музика // Рідний край: Навч. посіб. з народознавства / За заг. ред. І.Ф.Прокопенка. – 2-ге вид., випр. і доп. – Х., 1999. – С. 311-332.

С. 313-314: Про музичний світложивопис Ю.О.Правдюка.

Долганова И. Искусство светоживописи / И.Долганова // Объектив-Но. – 2002. – 20 июня. – (Память).

1. ↑ Юрий Правдюк "Искусство музыкальной светоживописи". YouTube. Театр світложивопису (Україна). 27 січня 2014. Процитовано 19 лютого 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
2. ↑ Українська світломузика.
3. ↑ Українська світломузика - новий дослідницький проект Відкритого архіву українського медіа арту.