Правило трьох (C++)

Правило трьох («Закон великої трійки», «Велика трійка») — практичне правило в C++, яке каже, що якщо в класі визначений один з таких методів, то, найпевніше, в ньому мають бути визначені всі три^[1]:

• Деструктор (англ. destructor)
• Конструктор копіювання (англ. copy constructor)
• Оператор присвоєння копіюванням (англ. copy assignment operator)

Ці три особливі функції-члени, можуть автоматично створюватися компілятором у випадку, якщо програміст не визначив їх явно (насправді, це не завжди так, наприклад, якщо один з атрибутів класу константа і, таким чином, вимагає явної ініціалізації). Якщо один з них має бути визначений програмістом, значить версія створена компілятором не підходить, а це означає, що, найпевніше, версії компілятора не підійдуть і для двох інших функцій.

Правда, у випадку якщо використовується техніка «виділення ресурсу є ініціалізація» можна покластися на версію деструктора від компілятора (іноді згадують як «Закон великої двійки»^[2]).

Через те, що неявно згенеровані конструктори і оператори надання значення просто копіюють всі члени даних класу^[3] визначення явних конструкторів копіювання і операторів присвоювання необхідно у випадках, коли клас інкапсулює складні структури даних або має зовнішні посилання такі як вказівники, що означає можливість копіювання лише самого вказівника, а не об'єкта на який він вказує.

В C++11 додали семантику переміщення, тому в правило додано ще два методи:

• Конструктор переміщення (англ. move constructor)
• Оператор присвоєння переміщенням (англ. move assignment operator)

Це незавершена стаття про програмування. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.