ПраджняпарамітаПраджняпараміта (санскр. प्रज्ञपारमिताप्रज्ञपारमिता, «позамежна мудрість» або «досконалість мудрості»[1], кит. трад. 般若波羅蜜多, спр. 般若波罗蜜多, піньїнь: bōrě bōluómìduō, акад. Боже боломідо; монг. билэг бармид, яп. 般若波羅蜜多, ханняхарамітта) — одна з центральних концепцій буддизму Махаяни, що принципово описує доктрини дгарми та пустотності (шуньяти), уявної реальності та шляху бодгісаттв. Ім'я Праджня-параміти (Премудрості) також носить жінка-бодгісаттва, що є феноменальним втіленням досконалої мудрості. Найкоротшою сутрою, що в парадоксальній манері описує Праджняпараміту, є «Праджняпараміта хрідая сутра» (Сутра Серця Праджняпараміти)[2]. Сутри праджняпарамітиУ буддійській літературі існує кілька сутр, що в тій чи іншій мірі описують доктрину досконалої мудрості або досконалої праджни:
Аштасахасріка-праджняпараміта-сутра, що з'явилася в I столітті до н. е., була першим текстом із серії сутр Праджняпараміти. У подальші два-три століття з'явилися доповнені варіанти Аштасахасрікі об'ємом в 25 000, 100 000, 500 000 шлок, які нічим не відрізнялися від вихідної сутри за змістом, але включають в себе додаткові розповідні елементи, повтори і описи. Після періоду доповнень почався період узагальнення і резюмування великих сутр, в ході якого з'явилися лаконічні і дуже шановані в Східній Азії Діамантова сутра і Сутра Серця Позамежної Премудрості, а також деякі інші сутри[5]. Вважається, що автором всіх сутр Праджняпараміти є Будда Шак'ямуні. Згідно з традицією, коли Будда викладав дані сутри, він залишився не зрозумілим, тому сутри деякий період часу не були відомі. У той же час вважається, що бодгісаттви, які «були незримо присутні» під час проповіді, зберегли проповіді Будди, щоб викласти їх тоді, коли прийде потрібний час[6]. Мантра
Примітки
Джерела
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia