Прапор Волощини
Вперше прапор Волоського князівства описується у документі 1598 року. У ньому говориться, що Міхай Хоробрий мав великий прапор з білого дамаста, на якому був зображений «ворон, що сидить на зелених ялівцевих гілках, у його срібному дзьобі золотий обрубаний подвійний хрест». З 1831—32 років відповідно до Органічного регламенту у волоській та молдавській арміях з'являються національні прапори: волоський прапор складався з жовтої та червоної смуг, а молдавський — із синьої та червоної[1]. У 1834 році султан Туреччини Махмуд II призначив двох нових господарів: М. Стурдзу в Молдавське князівство та А. Гіку до Волощини. У тому ж році Александр Гіка представив на затвердження султана проекти колірних рішень для військово-морських та військових прапорів. Останній складався з червоної, синьої та жовтої смуг, а також мав зображення зірок та орла[2] на середній смузі. Незабаром порядок кольорів був змінений, і у центрі з'явився жовтий[3]. Султан затвердив додавання до червоного та жовтого кольорів волоського прапора синього[4][5] та дозволив Волощині використовувати торговий прапор: «жовте полотнище з червоною першою чвертю, в якій увінчаний трьома білими зірками синій орел з мечем і скіпетром у пазурах». Інший прапор 1834—1835 років складався з трьох горизонтальних смуг: червоної, жовтої та синьої. Усередині прапора зображено орла, що тримає хрест, та зірку. На кутах полотнища зображено монограму князя «A». Прапор зберігався у Залі честі Музею військ Румунії. Імовірно, що під цим прапором плавали Дунаєм волоські бойові судна[6] . У 1848 році синьо-жовто-червоний триколор був адаптований як революційний прапор у столиці Волощини Бухаресті[7]. 14 (26) червня 1848 року Тимчасовий уряд Волощини видав декрет, за яким синьо-жовто-червоний триколор проголошено революційним прапором. Прапор із горизонтальним розташуванням смуг став символом революції 1848 року у Волощині, та, на думку революціонерів, символізував прапори трьох історичних областей: блакитний колір — Волощини, золотий — Семиграддя, червоний — Молдови[8]. Також ці кольори могли трактуватися як гасло: «Свобода, справедливість, братство». Після придушення революції старі прапори було відновлено, а революціонерів покарано за носіння триколору. За умовами Паризького договору 1858 між Францією, Росією, Англією, Пруссією, Сардинією та Османською імперією для Волощини було встановлено жовто-синій, а для Молдови — червоно-синій прапори[6]. Після об'єднання Князів Молдавії та Волощини 22 червня того 1861 року Куза оголосив триколор офіційним цивільним прапором Сполучених князівств[9]. Прапор був червоно-жовто-синім румунським триколором з горизонтальними смугами. Ні порядок смуг, ні пропорції цивільного прапора невідомі. Нестурель[ro] стверджував про символізм прапора, що «з 1859 по 1866 він уособлював те саме, що і в 1848: свободу, справедливість, братство»[10]. Також продовжували використовуватися прапори Валахії та Молдови. З 1866 Об'єднане князівство Волощини та Молдови мало червоно-жовто-синій триколор з горизонтальними смугами як національний прапор. Прапор був описаний в Almanahul român din 1866 як «триколірний прапор, розділений на три смуги, червоний, жовтий і синій, і розташовані горизонтально: червоний вгорі, синій внизу і жовтий посередині». Хоча Османська імперія не дозволяла Об'єднаному князівству мати свої власні символи, проте новий прапор отримав міжнародне визнання.
Див. такожПримітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia