Прахова Олена Адріянівна

Прахова Олена Адріянівна
Прахова Олена Адріянівна
Народилася	9 грудня 1871 ; Рим, Королівство Італія
Померла	10 січня 1948 (76 років) ; Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Діяльність	натурщиця, вишивальниця
Батько	Прахов Адріян Вікторович
Мати	Прахова Емілія Львівна
Брати, сестри	Прахов Микола Адріянович
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Олена Адріянівна Прахова (9 грудня 1871, Рим, Королівство Італія — 10 січня 1948, Київ, Українська РСР, СРСР) — українська художниця-вишивальниця, старша донька Адріяна Вікторовича та Емілії Львівни Прахових.

Біографія

Народилася 9 грудня 1871 року в Римі. В 1899 році закінчила Києво-Печерську жіночу гімназію зі званням домашньої вчительки.

Навчалася акварельного малярства у Вільгельма Котарбінського.

У 1934 році разом з майстринями «прахоського» пункту Зовнішторгу створила шість альбомів українських вишивок за музейними зразками.

Померла 10 січня 1948 року в Києві. Похована в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 25, ряд 11, місце 27).

Володіла технікою лицьового шитва, використовувала плоский шов, або «малювання голкою». Найвідоміші роботи:

«Богоматір», «Свята Ольга» (1897), «Свята Варвара» (1898) — за ескізами М. Нестерова;
«Свята велика княгиня Євдокія» (1894, Москва, будинок-музей В. М. Васнєцова), «Ангел», «Плащаниця» (1896—1897), «Архангел Михаїл» та «Архангел Гавриїл» (1899) — за картинами В. Васнецова.