Десяті президентські вибори в Португалії відбулися 24 січня 2021 року, щоб обрати президента Республіки на наступні п'ять років.
Вибори проходили під час пандемії COVID-19, і саме у день голосування, Португалія все ще перебувала на карантині.[1] Президент Марселу Ребелу де Соуза був переобраний із переконливою перемогою, набравши 60,7% голосів.[2] Ребелу де Соуза переміг у всіх округах республіки та всі 308 муніципалітетів, ставши першим кандидатом в історії португальської демократії, який зробив це.[3] Вибори також ознаменували підйом ультраправого кандидата Андре Вентуру, лідера правопопулістичної партії Шега! (Досить!), який посів третє місце з майже 12% голосів.[4] На другому місці колишня євродепутатка (2004—2019) Ана Ґомеш, яка змогла набрати 13% голосів, що стало найкращим результатом для жінки-кандидатки на президентських виборах в Португалії.[5] Решта кандидатів не набрали і більше 5%.
Відповідно до законодавства Португалії, щоб бути обраним, кандидат повинен набрати більшість голосів (50%+1 голос). Якщо жоден з кандидатів не набрав більшості в першому турі, має бути проведено другий тур виборів, який проводиться між двома кандидатами, які отримали найбільшу кількість голосів у першому тур.[8]
Щоб балотуватися на виборах, кожен кандидат повинен зібрати 7,500 підписів на підтримку за місяць до виборів і подати їх до Конституційного суду Португалії. Потім Конституційний суд засвідчує кандидатури, які відповідають вимогам для участі у виборчому бюлетені.[9]
Виборці також мали змогу проголосувати достроково за тиждень до дня виборів, або 17 січня 2021 року. Виборці повинні були зареєструватися між 10 і 14 січня, щоб мати право проголосувати достроково; загалом 246,880 виборців звернулися з цим проханням.[10] 17 січня достроково проголосували 197,903 виборці (80,16% від тих виборців, які зареєструвалися).[7][11]
Кандидати
Офіційний логотип виборів.
Виборчий бюлетень для виборів. До нього входить Едуарду Баптішта, кандидат, якому відмовили у реєстрації через недостатню кількість підписів.
До участі в цих виборах допущено сім кандидатів. Проте, Конституційний суд відхилив кандидатуру Едуарду Баптішта через недостатню кількість підписів, хоча його ім'я все одно фігурувало в бюлетені. Ще шість осіб оголосили про свій намір балотуватися в президенти, але не подали жодної заяви до суду; двоє з яких публічно заявили, що знімуть свою кандидатуру. Крім того, ще три особи деякий час вважалися потенційними кандидатами, але згодом відмовилися брати участь.
Маріза Матіаш, депутатка Європарламенту від Лівого блоку (з 2009 р.); кандидатка у президенти 2016 року, де зайняла третє місце з 10% голосів;[18]
Тьягу Майан Ґонсалвіш, кандидат від Ліберальної ініціативи;[19][20]
Віторіну Сілва (Тіну де Ранш), лідер партії «Реагуйте, включайте, переробляйте»; кандидат у президенти 2016 року, де зайняв 6 місце з 3,3% голосів;[21][22]
Адольфо Мескіта Нуньєс, колишній державний секретар з питань туризму (2013–2015) і депутат від Народної партії (2011–2013).[29]
Антоніу Сампаю да Новоа, колишній ректор Лісабонського університету (2006–2013); кандидат у президенти у 2016 році, де зайняв друге місце з майже 23% голосів;[30]
Міґел Альбукерке, президент автономного уряду Мадейри з 2015 року; колишній мер Фуншалу (1994–2013);[31]
Найсильніший кандидат замуніципалітетами: Ребелу де Соза - помаранчевий.
Перший, другий і третій кандидати за кількістю голосів за округами: Ребелу де Соза - помаранчевий; Ґомеш - рожева; Вентура - темно-синій; Феррейра - червоний.
Перший, другий і третій кандидати з найбільшою кількістю голосів за муніципалітетами: Ребелу де Соза — помаранчевий; Ґомеш — рожева; Вентура — темно-синій; Феррейра — червоний; Сілва — зеленувато-блакитний.
↑Кандидат надав лише 11 підписів, з яких лише 6 були дійсними, що значно менше необхідних 7,500. Однак його ім'я з'явилося в бюлетенях, оскільки їх почали друкувати ще до того, як суд офіційно перевірив усі документи кандидатів. Голоси за Едуарду Баптішта були зараховані як недійсні.
↑Соціалістична партія відмовилась підтримувати жодного з кандидатів, проте Ґомеш є членкинею Соціалістичної партії, і фактично представляла її на виборах.