Премонстранти
Премонстра́нти («Орден регулярних каноників-премонстрантів», лат. Candidus et Canonicus Ordo Praemonstratensis, OPraem) — католицький чернечий орден, заснований 1120 року святим Норбертом Ксантенським в абатстві Премонтре, яке розміщене неподалік від пікардійського міста Лан. Ім'я орден отримав за назвою абатства, члени ордена також йменувались норбертанцями чи норбертинцями за іменем засновника. Історія![]() Статут ордена затверджено 1126 року. Премонстранти швидко поширились у Західній Європі, до середини XIV століття орден мав понад 1300 монастирів. Орден відіграв важливу роль у християнізації території між Ельбою та Одером, в тому числі й полабських слов'ян. В Англії премонстранти до моменту їхнього розпуску Генріхом VIII мали 35 монастирів. У період реформації діяльність ордену була заборонена в Німеччині, а під час Великої Французької революції — у Франції. Були конфісковані всі монастирі, в тому числі й батьківщина ордена — Премонтре. До початку XIX століття премонстранти були практично знищені, збереглось тільки 8 монастирів (всі в Австрії). У другій половині XIX та у XX столітті орден знову піднявся, число монастирів зросло до 20 до початку XX століття та до 80 до кінця. ДіяльністьДуховність премонстрантів близька до духовності августинців, вони також керуються в чернецькому житті «Статутом святого Августина». Оскільки святий Норберт був другом знаменитого цистерціанця святого Бернарда Клервоського, на заснований ним орден також сильно вплинула духовність цистерціанців. 2010 року премонстранти налічували 1209 осіб, з них 918 священників[1]. Ордену належало 79 монастирів, в тому числі й жіночі. Монастирі ордена розміщуються, здебільшого, в Європі — Бельгії, Нідерландах, Франції, Німеччині, Австрії, Угорщині. Премонстранти мають також громаду терціаріїв. Відомі премонстранти
Див. такожЛітература
ПриміткиПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Премонстранти
|
Portal di Ensiklopedia Dunia