Премія імені Бруно Понтекорво

Премія імені Бруно Понтекорво
Країна	Росія
Тип	наукова нагородаd
На честь:	Бруно Понтекорво
Нагородження
Засновано:	1995
Нагороджені:
Категорія:Лауреати премії імені Бруно Понтекорво  (2)
Черговість

Премія імені Бруно Понтекорво — міжнародна премія, яка щорічно присуджується Вченою радою Об'єднаного інституту ядерних досліджень у Дубні в Росії за заслуги^[1] в галузі фізики елементарних частинок. Заснована в 1995 році. Названа на честь італійсько-радянського фізика Бруно Максимовича Понтекорво.

• 1995 — Уго Амальді^[de] ( Швейцарія) — за цикл експериментальних результатів з фізики слабких взаємодій^[1].
• 1996
  • Лев Борисович Окунь ( Росія) — за теоретичні дослідження у галузі фізики елементарних частинок^[2].
  • Семен Соломонович Герштейн ( Росія) — за теоретичні дослідження в галузі електрослабких взаємодій.
• 1997 — Клаус Вінтер^[de] ( Швейцарія) — за експериментальні дослідження в галузі нейтринної фізики на прискорювачах^[3].
• 1998 — Володимир Михайлович Лобашов^[ru] ( Росія) — за видатний внесок у дослідження з фізики електрослабких взаємодій^[4].
• 1999 — Раймонд Девіс ( США) — за видатні досягнення у розробці хлор-аргонового методу реєстрації сонячних нейтрино^[5].
• 2000 — Георгій Тимофійович Зацепін^[ru], Володимир Миколайович Гаврін^[ru] ( Росія) — за видатний внесок у дослідження сонячних нейтрино галій-германієвим методом у Баксанській нейтринній обсерваторії^[6].
• 2001 — Ніколас Саміос^[de] ( США) — за видатний внесок у фізику частинок^[7].
• 2002 — Самоїл Міхелевич Біленький ( Росія) — за теоретичні дослідження в галузі осциляцій нейтрино^[8].
• 2003 — Йодзі Тоцука^[en] ( Японія) — за видатний внесок у відкриття мюонних осциляцій нейтрино^[9].
• 2004 — Артур Макдональд ( Канада) — за доказ осциляцій сонячних нейтрино в експерименті SNO в Канаді^[10].
• 2005 — Станіслав Павлович Міхеєв^[ru] ( Росія), Олексій Юрійович Смірнов^[ru] ( Італія), Лінкольн Вольфенштейн^[en] ( США) — за передбачення та дослідження впливу речовини на осциляції нейтрино, що отримала назву ефекту Міхєєва — Смирнова — Вольфенштейна^[11].
• 2006 — Ацуто Сузуки ( Японія) — за відкриття осциляцій реакторних електронних антинейтрино та реєстрацію геоантинейтрино в експерименті KamLAND^[12].
• 2007 — Антонино Дзикики^[en] ( Італія та  Швейцарія) — за фундаментальний внесок у створення найбільшої підземної Національної лабораторії Гран-Сассо та у створення великомасштабних фізичних установок для дослідження нейтрино від Сонця та прискорювачів^[13].
• 2008 — Валерій Анатолійович Рубаков ( Росія) — за значний внесок у дослідження тісного взаємозв'язку фізики частинок, астрофізики та космології та у побудову принципово нової теорії фізичного простору^[14].
• 2009 
  • Олександр Дмитрович Долгов^[de] ( Росія) — за фундаментальні результати з осциляцій та кінетики нейтрино в космології^[15].
  • Генрі Собель^[de] ( США) — за значний внесок в експерименти з нейтринних осциляцій^[15][16].
• 2010
  • Сергей Петков^[de] ( Італія) — за фундаментальний внесок у дослідження проходження нейтрино в матерії^[17].
  • Йоїтіро Сузуки^[de] ( Японія) — за видатний внесок у відкриття осциляцій атмосферних і сонячних нейтрино в експерименті Super-Kamiokande^[18].
• 2011 — Стенлі Войчицькі^[en] ( США) — за видатний внесок у створення детектора MINOS, за нові результати, отримані в галузі фізики частинок і, зокрема, в області нейтринних осциляцій^[19].
• 2012 — Етторе Фіоріні^[de] ( Італія) — за видатний внесок в експерименти з пошуку безнейтринного подвійного бета-розпаду, у розвиток напівпровідникової та кріогенної техніки реєстрації цього процесу^[20].
• 2013 — Лучано Маяні^[en] ( Італія) — за видатний внесок у фізику елементарних частинок, зокрема фізику слабких взаємодій та нейтрино^[21].
• 2014 — Григорій Володимирович Домогацький^[ru] ( Росія) — за видатний внесок у розвиток нейтринної астрофізики високих енергій та нейтринної астрономії, зокрема, піонерські роботи з розробки методики детектування нейтрино високих енергій підводним детектором та створення діючої установки на озері Байкал^[22].
• 2015 — Джанпаоло Белліні^[de] ( Італія) — за видатний внесок у розвиток нових методів реєстрації нейтрино низьких енергій, реалізованих у детекторі Borexino, та важливі результати, отримані в цьому експерименті з реєстрації сонячних та гео-нейтрино^[23].
• 2016 — Ван Іфан^[de] ( КНР)^[24][25], Субон Кім^[en] ( Південна Корея)^[24]

^[26][25], Коїтіро Нисікава^[de] ( Японія)^[24][25] — за видатний внесок у вивчення явища нейтринних осциляцій та вимірювання кута змішування нейтрино ${\displaystyle \theta _{13}}$ в експериментах Daya Bay, RENO и T2K.

• 2017 — Джанлуїджі Фольї (італ. Gianluigi Fogli) ( Італія), Еліджо Лізі (італ. Eligio Lisi) ( Італія) — за новаторський внесок у розвиток глобального аналізу даних про осциляції нейтрино із різних експериментів^[27].
• 2018 — Френсіс Гальзен ( США) — за провідну роль у створенні детектора IceCube та експериментальне відкриття космологічних нейтрино дуже високих енергій^[28].
• 2019 — Фабіола Джанотті ( Швейцарія) — за провідний внесок в експериментальні дослідження фундаментальних взаємодій та відкриття бозона Хіггса^[29].

• Премия имени Бруно Понтекорво Архівовано липень 15, 2014 на сайті Wayback Machine. на сайте Института ядерных исследований РАН
• Премия им. Б. М. Понтекорво Архівовано травень 1, 2019 на сайті Wayback Machine. на сайте Лаборатории ядерных проблем ОИЯИ