Пригоди Тінтіна: Таємниця «Єдинорога»
«Пригоди Тінтіна: „Таємниця Єдинорога“» (англ. «The Adventures of Tintin: The Secret of the Unicorn») — фільм режисера Стівена Спілберга, знятий у форматі 3D за допомогою методу motion capture (з англ. захоплення руху). Прем'єра стрічки відбулася у Бельгії 22 жовтня. В українському прокаті «Пригоди Тінтіна» вийшли 3 листопада 2011 року. Мультфільм є екранізацією трьох альбомів коміксів бельгійського художника Ерже — «Краб із золотими клешнями» (1941), «Таємниця „Єдинорога“» (1943) і «Скарби кривавого Рекгема» (1944). В них розповідається про пригоди невтомного шукача пригод — репортера Тентена (в українському перекладі фільму з англійської — Тінтіна) та його вірного пса Мілу. Сюжет![]() Головний герой — молодий газетний репортер Тінтін. Завдяки своїй професії він подорожує в усьому світі і стає учасником захопливих пригод. Одного разу після низки загадкових подій в руки Тінтіна потрапляє старовинний манускрипт, складений предком його друга — капітаном Геддоком. Тінтін відразу вирушає на пошуки скарбів, нібито захованих на затонулому фрегаті «Єдиноріг». Ролі озвучили
Музика
Музичне оформлення фільму надав відомий американський композитор Джон Вільямс — п'ятикратний лауреат премії «Оскар», який написав музику до «Зоряних війн», «Гаррі Поттера» та багатьох інших стрічок. Разом зі Стівеном Спілбергом Джон Вільямс працює вже не вперше: він написав музику до більшості фільмів, знятих режисером, включаючи всі 4 серії саги про американського археолога Індіану Джонса. У європейських країнах альбом вийшов наприкінці жовтня 2011 року. У США саундтрек офіційно надійшов до продажу 21 грудня того ж року. Це було зроблено, аби його видання збіглося з прем'єрою мультфільму в Америці[2].
Історія створенняЗадум![]() Коли у 1981 році в прокат вийшла стрічка американського режисера Стівена Спілберга «Індіана Джонс: У пошуках втраченого ковчега», багато європейських рецензентів звинуватили творців образу Індіани Джонса в плагіаті. Вони вважали, що він майже повністю повторює героя серії бельгійських коміксів Тінтіна, якого створив художник Ерже (справжнє ім'я — Жорж Ремі). Спілберга занепокоїла не стільки критика свого фільму, а незнайоме йому слово «Tintin». Цікавості заради режисер замовив собі декілька альбомів коміксів без перекладу французькою мовою, а потім ще й дістав англійські видання. Комікси справили на нього велике позитивне враження — проглянувши їх, Спілберг надзвичайно зацікавився як сюжетними лініями творів, так і оригінальністю образу самого журналіста Тінтіна, який задовго до виникнення Індіани Джонса вже встиг здійснити великі археологічні відкриття, розкрити купу злочинів і здійснити ряд навколосвітніх подорожей. У творах про юного бельгійського журналіста поєдналися різні жанри — від детектива і криміналістики до комедії і звичайної підліткової літератури, не кажучи вже про згадану вище археологію і велику фантастичність деяких його пригод. До середини XX ст. для багатьох франкомовних читачів ім'я Тінтіна стало синонімом справжнього шукача пригод. Стівен Спілберг вирішив у майбутньому зняти стрічку про Тінтіна, для чого він подзвонив Ерже. Художник уважно вислухав режисера, похвалив його фільми й врешті погодився на пропозицію Спілберга. Однак права на екранізацію коміксів про Тінтіна режисер придбав у 1983 році, вже після смерті Ерже[3]. Майже через 20 років строк на права скінчився і Спілбергу довелося вдруге їх купити, тільки тепер вже на всі комікси Ерже. У 1980-их режисер намагався зняти стрічку про Тінтіна, готував сценарій, але нічого не вийшло. Як він згадував у одному зі своїх інтерв'ю:
У 2008 році Стівен Спілберг побував на зніманні стрічки Джеймса Кемерона «Аватар». Його надзвичайно зацікавила технологія захоплення руху. Він зрозумів, що саме завдяки цьому методу можна втілити в життя давню мрію — показати Тінтіна на великому екрані. Знімання«Кожен людський персонаж, представлений у Тінтіні, — це актор, що грає — дає емоційні вирази, зловісні гримаси абощо — і все це ми бачимо крізь певний цифровий макіяж. Ми бачимо, як герої Ерже набувають реальних форм, втілюються у живих людей, виявляючи свої почуття й оголюючи душі» Стівен Спілберг[5] Знімання стрічки повинно було розпочатися у тому ж 2008 році, але вже на стадії підготовки виникли фінансові труднощі: Universal Studios відмовилася від співробітництва з кінокомпанією Paramount Pictures, тому що остання профінансувала картину лише на суму 30 млн доларів. В результаті прем'єра фільму була перенесена з 2010 на 2011 рік, а Томас Сангстер, британський актор, який повинен був зіграти головну роль — Тінтіна, відмовився від подальшої участі у проєкті[6]. Взимку 2009 стало відомо, що Тінтіна зіграє актор Джеймі Белл, який зіграв матроса Джиммі у стрічці Пітера Джексона «Кінг-Конг», капітана Геддока — Енді Серкіс («Володар Перснів»), Сахаріна — Деніел Крейґ («Казино „Рояль“»)[7]. Знімання розпочали 26 січня 2009, а закінчилися вже у березні того ж року (через 32 дні після початку)[8]. Знімальний майданчик нового фільму Спілберга відвідали такі режисери як Гільєрмо дель Торо, Стівен Долдрі та Девід Фінчер. ![]() Українська версіяФільм перекладено і дубльовано на студії «Postmodern». Режисер дубляжу: Костянтин Лінартович, переклад: Федір Сидорук, звукорежисер: Олександр Козярук, координатор проєкту: Ірина Туловська Ролі дублювали: Андрій Федінчик, Михайло Жонін, Максим Кондратюк, Михайло Войчук, Володимир Кокотунов, Анатолій Барчук, Юрій Висоцький, Микола Боклан, та інші. ВідеограДив. такожПримітки
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Tintin
(укр.) |
Portal di Ensiklopedia Dunia