Принципова електрична схема

	Принципова електрична схема
	Принципова електрична схема у Вікісховищі

Електри́чна принципо́ва схе́ма (ДСТУ ГОСТ 2.702:2013^[1]) є видом електричної схеми виробу, що дає найповніше уявлення про склад і принцип його роботи. При виконанні схем цифрової обчислювальної техніки керуються ГОСТ 2.708-81^[2]. Цей вид кресленика не враховує габаритних розмірів і реального розташування деталей об'єкта. За рівнем абстракції принципові електричні схеми займають середню позицію між функціональними і монтажними схемами і позначаються у шифрі основного напису символами Э3.

На принциповій електричній схемі (ГОСТ 2.709-89^[3]) зображуються всі складові частини виробу і зв'язки між ними, та елементи, якими закінчуються вхідні та вихідні ланки електричних кіл (роз'єми, затискачі тощо).

Схема електрична принципова, на відмінну від друкованої плати, не показує взаємного (фізичного) розміщення елементів, а лише вказує на те, які елементи з якими з’єднуються. За рівнем абстракції принципові електричні схеми займають середню позицію між функційними і монтажними схемами.

Призначення і зміст схеми

Принципові електричні схеми призначенні для повного відображення взаємозв'язків пристроїв з урахуванням принципів їх дії і послідовності роботи. На принципових електричних схемах електричні елементи зображують за допомогою умовних позначень, а також вказують лінії зв'язків між ними, блоками та модулями. На схемі, також, розміщується наступна інформація: умовне зображення принципу роботи функціональних вузлів, пояснювальні написи, частини окремих елементів, діаграми переключення контактів, а також перелік використовуваних в даній схемі пристроїв.

Правила виконання

Загальні вказівки

Схему слід виконувати для режиму, коли виріб знаходиться у вимкненому стані. Якщо ж режим інший, то на полі схеми вказують режим, для якого виконується схема.

Всі елементи і зв'язки між ними на схемі зображують за допомогою графічних умовних познак згідно з чинними державними стандартами і розміщують таким чином, щоб схема була найбільш наочною, зручною для читання.

Схеми рекомендується виконувати рядковим способом: графічні умовні познаки пристроїв та їх складових частин, які входять в одне коло, зображають послідовно одне за одним по прямій, а окремі кола у вигляді паралельних горизонтальних чи вертикальних рядків.

Елементи, що у виробі використовуються частково, допускається зображати не повністю, а тільки ті частини, які використовуються. Виводи невикористаних частин графічних умовних познак слід креслити короткими лініями або взагалі не показувати.

Допускається зливати в одну лінію декілька електрично незв'язаних ліній зв'язку. При цьому кожну лінію в місці злиття на обох кінцях помічають умовними познаками (цифровими або літерно-цифровими).

На схемі дозволяється вказувати характеристики вхідних контурів пристроїв (частоту, напругу, силу струму, опір та ін.), а також параметри, які підлягають вимірюванню на контрольних контактах. Написи, знаки або графічні умовні познаки, які повинні бути нанесені на виріб, розміщують біля відповідних елементів в лапках.

Графічні умовні познаки вхідних та вихідних елементів — з'єднувачів, плат та інших дозволяється заміняти таблицями довільних розмірів. Таблицям присвоюють позиційні познаки елементів, які вони замінюють. Порядок розташування контактів в таблиці визначається зручністю побудови схеми.

Літерно-цифрові умовні познаки

Всі елементи на схемі повинні мати літерно-цифрову позиційну познаку (ПП), яку записують тільки великими буквами латинського алфавіту та арабськими числами, однаковим шрифтом, в один рядок без пропусків (наприклад: R1, C25, …), справа від графічної умовної познаки або над ними (ГОСТ 2.710-81^[4]). Порядкові номери присвоюють в напрямку зверху вниз, зліва направо в межах виду елемента. При виконанні схеми на кількох аркушах ПП продовжують. Вид і номер елементів є обов'язковими частинами ПП.

При об'єднанні елементів у функціональні групи позиційні познаки елементів проставляють в межах створеної групи.

На полі схеми дозволяється вказувати:

марки, перерізи та кольори проводів та кабелів, які з'єднують елементи, пристрої, функціональні групи;
специфічні вимоги до електричного монтажу даного виробу.

Графічні умовні познаки можуть виконуватися сполученим або рознесеним способом:

при сполученому способі складові частини елементу зображують на схемі так, як вони розміщені у виробі, тобто разом;
при рознесеному способі складові частини елементу розташовують в різних частинах схеми так, як це обумовлено послідовністю процесу роботи виробу. При цьому в ПП додають порядковий номер частини елементу, розділяючи крапкою (DA1.2).

Літерні познаки елементів в електричних принципових схемах за ГОСТ 2.710-81^[4]

Перша буква коду (обов'язково)	Група видів елементів	Приклади видів елементів та їх дволітерний код
А	Пристрої	Підсилювачі, прилади, телекерування, лазери, мазери
B	Перетворювачі не електричних величин в електричні (крім генераторів і джерел живлення) або, навпаки, аналогові чи багаторозрядні перетворювачі або давачі для показань чи вимірювань	BA — гучномовець BB — магнітострикційний елемент BF — телефон BK — тепловий давач BL — фотоелемент BM — мікрофон BP — датчик тиску BQ — п'єзоелемент BR — датчик частоти обертання BS — звукознімач BV — датчик швидкості
C	Конденсатори
D	Схеми інтегральні та мікрозбірки	DA — схема інтегральна аналогова DD — схема інтегральна цифрова, логічний елемент DS — пристрій зберігання інформації DT — пристрій затримки
E	Елементи різні	EK — нагрівальний елемент EL — лампа освітлювальна ET — піропатрон
F	Розрядники, запобіжники, засоби захисту	FA — дискретний елемент захисту по струму миттєвої дії FP — дискретний елемент захисту по струму інерційної дії FU — запобіжник плавкий FV — дискретний елемент захисту по напрузі, розрядник
G	Генератори, джерела живлення, кварцові осцилятори	GV — батарея, акумулятори, електрохімічні та електротермічні джерела
H	Пристрої індикаційні та сигнальні	HA — прилад звукової сигналізації HG — індикатор символьний HL — прилад світлової сигналізації
K	Реле, контактори, пускачі	KA — реле струму KK — реле електротеплове KM — контактор магнітний KV — реле напруги
L	Котушки індуктивності і дроселі	LL — дроселі люмінесцентного освітлення
M	Двигуни	Двигуни постійного і змінного струму
P	Прилади, вимірювальне обладнання	PA — амперметр PC — лічильник імпульсів PF — частотомір PI — лічильник активної енергії PK — лічильник реактивної енергії PR — омметр PS — реєструючий прилад PT — годинник PV — вольтметр PW — ватметр
Q	Вимикачі і роз'єднувачі в силових колах (енергопостачання, живлення обладнання тощо)	QF — вимикач автоматичний QK — короткозамикач QS — роз'єднувач
R	Резистори	RK — терморезистор RP — потенціометр RS — шунт вимірювальний RU — варистор
S	Пристрої комутаційні в колах керування, сигналізації і вимірювання	SL — вимикач або перемикач SB — вимикач кнопковий SF — вимикач автоматичний Вимикачі, що спрацьовують від різних впливів: SL — від рівня SP — від тиску SL — від розташування (шляховий) SR — від частоти обертання SK — від температури
T	Трансформатори, автотрансформатори	TA — трансформатор струму TS — електромагнітний стабілізатор TV — трансформатор напруги
U	Перетворювачі електричних величин в електричні, пристрої зв'язку	UB — модулятор UR — демодулятор UI — дискримінатор UZ — інвертор, перетворювач частоти, випрямляч
V	Пристрої електровакуумні, напівпровідникові	VD — діод, стабілітрон VL — прилад електровакуумний VT — транзистор VS — тиристор
W	Лінії і елементи надвисокої частоти, антени	WA — антена WU — атенюатор WE — відгалужувач WS — вентиль
X	З'єднувачі контактні	XA — струмознімач, контакт, який ковзає XP — штир XS — гніздо XT — з'єднання розбірне XW — з'єднання високочастотне
Y	Пристрої механічні з електромагнітним приводом	YA — електромагніт YC — муфта з електромагнітним приводом YB — гальма з електромагнітним приводом YH — електромагнітний патрон
Z	Пристрої кінцеві, фільтри, обмежувачі	ZL — обмежувач ZQ — фільтр кварцовий

Перелік елементів

Кожна схема повинна мати перелік елементів (ПЕ), в якому записують всі елементи, що зображені на схемі. Форма і розміри переліку елементів повинні відповідати міждержавному стандарту ГОСТ 2.701-2008^[5] Перелік елементів розміщують на першому аркуші схеми або виконують у вигляді самостійного документа. Для електронних документів перелік елементів виконують лише у вигляді самостійного документа.

Див. також

Примітки

↑ ДСТУ ГОСТ 2.702:2013 ЄСКД. Правила виконання електричних схем (ГОСТ 2.702-2011, IDT). (рос.)
↑ ГОСТ 2.708-81 Единая система конструкторской документации. Правила выполнения электрических схем цифровой вычислительной техники. (рос.)
↑ ГОСТ 2.709-89 Единая система конструкторской документации. Обозначения условные проводов и контактных соединений электрических элементов, оборудования и участков цепей в электрических схемах. (рос.)
↑ ^а ^б ГОСТ 2.710-81 Единая система конструкторской документации. Обозначения буквенно-цифровые в электрических схемах (рос.)
↑ ГОСТ 2.701-2008 ЕСКД Схемы. Виды и типы. Общие требования к выполнению. (рос.)

Література

Довідник сільського електрика / За редакцією кандидата технічних наук В. С. Олійника. — 3-тє видання, перероблене і доповнене. — К.: Вид-во «Урожай», 1989. — 264 с.
ДСТУ 2843-94. Електротехніка. Основні поняття. Терміни та визначення. Чинний від 1995-01-01. — К.: Держспоживстандарт України, 1995. — 65 с.