Природний територіальний комплекс
![]() Приро́дний територіа́льний ко́мплекс (ПТК) — це територія, якій притаманна певна єдність природи, зумовлена спільним походженням та історією розвитку, своєрідність географічного положення і діючі в її межах сучасні процеси. Одночасно ПТК — це закономірне поєднання географічних компонентів або комплексів нижчого рангу, що утворюють системи різних рівнів — від географічної оболонки до фації. У географії терміни природний територіальний комплекс, природно-територіальний комплекс, біогеоценоз, екосистема зазвичай вважають синонімами. Приро́дно-територіа́льний ко́мплекс — це частина земної поверхні з відносно однорідними, однотипними природними умовами, які сформувалися в результаті тривалої взаємодії природних компонентів. В акваторіях формуються природно-аквальні комплекси (ПАК). Основний природно-територіальний комплекс — це ландшафт. Найпростіший ПТК — фація. Послідовно розташовані на схилах або навколо водоймищ елементарні ПТК — катени. ПТК за властивостями і внутрішньою структурою дуже різноманітні: від невеликих (схил яру, долина маленької річки) до таких, що охоплюють значну площу, наприклад географічна оболонка; від простих за внутрішньою будовою до складних. Усім ПТК властиві загальні риси:
Чинники формуванняУ формуванні ПТК беруть участь зональні й азональні чинники. У результаті їхньої діяльності утворюються зональні ПТК (наприклад, географічні пояси та природні зони) й азональні (наприклад, фізико-географічні країни, фізико-географічні області). найібльші ПТК — це материки і океани. ПТК бувають повні (з 6 компонентів) і неповні (з меншої кількості компонентів [в межах однієї сфери, наприклад водний біоценоз]). План опису ПТК
Взаємодія компонентів ПТК![]()
Див. також
Примітки
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia