Природні регіони Франції

У Франції природний регіон (фр. région naturelle), традиційно званий пеї (фр. pays), — це територія, зазвичай невеликої площі (не більше кількох сотень квадратних кілометрів), яка має однорідні фізичні характеристики (геоморфологія, геологія, клімат, ґрунти, водні ресурси) й пов'язана з людським заселенням, що формує виразну культурну ідентичність (сприйняття й обробка землі, які формують характерний ландшафт). У деяких випадках традиційні пеї поділяються на дрібніші території; наприклад, регіон Бресс складається з Брес бурґоньйон (що включає Брес луаннез і Брес шалоннез), Брес савоярд і Брес комтуаз. На Корсиці вживається термін microrégion, і острів поділено приблизно на п'ятнадцять таких регіонів. Слово pays походить від латинського pagus^[1].

Багато природних регіонів Франції історично збігалися з політичними кордонами, що сформувалися ще в Середньовіччі, й успадковані від галло-римських пагів, а іноді — від територій галльських племен або зони впливу певного міста на навколишні землі (наприклад, Вандомуа)^[2]. Визначення природного регіону могло виникати з діяльності місцевих наукових товариств, досліджень місцевих краєзнавців (наприклад, регіон Шиноне вивчали члени товариства Amis du Vieux Chinon^[3], а регіон Лошуа — Жак-Марі Руже й музей терруару в Лоші)^[4], або базуватися на давніх сільських ідентичностях, особливо з XVI століття.

З плином часу природні регіони, ототожнені з адміністративною владою, що ними керувала, іноді давали назви значно більшим утворенням. Це може спричинити плутанину, коли одне й те саме найменування позначає різні території, не завжди пов'язані з початковим регіоном (природний регіон, його історична зона впливу, адміністративна одиниця тощо). Прикладами можуть бути:

• Артуа (земля Арраса) та графство Артуа;
• Пеї-де-Франс і Іль-де-Франс, назви яких, як і самої Франції, походять від Франкського королівства;
• Ено, спочатку обмежений долиною річки Ен, тепер означає історичні території й сучасну провінцію в Бельгії;
• Долина Луари, що охоплює частину регіону Центр — Долина Луари, а також департаменти Маєнн, Сарта й Мен і Луара;
• Північна Каталонія на території Франції, які включають департамент Східні Піренеї (первісно простягалися аж до Безьє).

Бенедікт і Жан-Жак Фені визначають 546 пеїв — від Pays d'Ach до Pays d'Yveline.^[5] Натомість Фредерік Зеж'єрман нараховує 426 таких регіонів, які включають 1800 природних одиниць.^[6][7] Досить нечітке поняття традиційного пею або природного регіону обмежує можливість складання точного списку. У межах однієї й тієї ж території можуть накладатися різні утворення, що однаково правомірні, але базуються на відмінних критеріях або підходах.