Проба Шелестюка

Проба Шелестюка або Проба на гідрофільність тканин за П. І. Шелестюком — проба для визначення ступеня зневоднення (дегідратації) та відповідно потреби у введенні рідини. Вона найчастіше використовується при лікуванні гострого панкреатиту, кишкової непрохідності, перитоніту^[1][2]. Проба дає лише орієнтовні цифри. У будь-якому випадку необхідно звертати увагу на інші дані, такі як темп діурезу, зміна центрального венозного тиску, аускультативної картини легень тощо.

Пробу запропоновано П. І. Шелестюком у 1978 році^[3]. Вона є модифікацією проби Мак-Клюра-Олдрича, запропонованої Мак-Клюром та Олдричом (англ. W. C. McClure, C. A. Aldrich) у 1923 році^[4].

Петро Іванович Шелестюк  — українець, народився у 1922 році у селі Китайгород Вінницької області. З 1981 по 1997 рік завідував кафедрою онкології з курсом променевої діагностики та променевої терапії Мордовського державного університету імені Н. П Огарьова, місто Саранськ, Мордовія^[5].

• Проводиться обробка шкіри передньої поверхні передпліччя антисептичним розчином.
• Внутрішньошкірно вводиться 0,25 мл 0,9 % розчину натрію хлориду.
• Відмічається час повного розсмоктування «лимонної шкірки».
• За часом розсмоктування по номограмі визначається орієнтовний ступінь дегідратації.

У випадку достатньої гідратації «лимонна шкірочка» розсмоктується за 45-60 хвилин.