Програмування вищого порядку

Програмування вищого порядку (англ. Higher-order programming) — це стиль програмування, що використовує компоненти програми, такі як функції, моделі чи об'єкти як значення. Зазвичай є екземпляром, або успадкуванням таких моделей обчислень, як лямбда-числення, що активно використовує функції вищого порядку.

В програмуванні вищого порядку функції можна передавати як аргументи в інші функції, а також функції можуть повертатись як результат роботи інших функцій (наприклад в макросах). Такий стиль програмування найчастіше використовується в функційному програмуванні, але також може бути дуже корисним в ООП.

Відомими прикладами мов, що підтримують такий стиль, є Wolfram Language^[en], C#, Java, ECMAScript (ActionScript, JavaScript, JScript), F#, Haskell, Lisp (Common Lisp, Scheme, Clojure, інші), Lua, Oz, Perl, Пролог,^[1] Python, Ruby, Smalltalk, Scala, ML, та Erlang.

Див. також

Зноски

↑ Naish, Lee (1996). Higher-order logic programming in Prolog (Звіт). Department of Computer Science, University of Melbourne. Процитовано 2 листопада 2010.