Пронь Леся Михайлівна

Леся Михайлівна Пронь
Леся Михайлівна Пронь
Народилася	24 липня 1958 (67 років); Михальче, Городенківський район, Івано-Франківська область
Громадянство	Україна
Національність	українка
Діяльність	поетеса
Членство	Національна спілка письменників України
	Сайт: lesyapron.jimdofree.com
	Пронь Леся Михайлівна у Вікісховищі

Леся Михайлівна Пронь (нар. 24 липня 1958(19580724), с. Михальче, Городенківський район, Івано-Франківська область) — українська поетеса, прозаїк, пише для дорослих і дітей. Лавреатка Всеукраїнського літературного конкурсу ім. Леся Мартовича (2014). Лавреатка літературної премії «Благовіст» (2019), премії ім. Платона Воронька (2019). Членкиня Асоціації ронделістів України, Національної спілки письменників України.

Творча біографія

У 1981 році закінчила Київський державний театральний інститут імені І. К. Карпенка-Карого (курс народного артиста А. Є. Гашинського).

Поетка, співавторка багатьох дитячих книг.

Друкувалася в газетах «Українське слово», «Наша віра», «Край», «Хрещатик», «За київським часом», "Українська літературна газета" та ін.; альманахах «Сонячна Мальвія» (2005), «Радосинь — 20» (2012), «Радосинь — 23» (2015), «Нескорена Україна» (книги перша, друга, третя, четверта), «Поміж повітряних тривог» (2023), «Затишна мамина казка» (2021), "Великоднє сяйво" (2025), літературно-мистецькому та краєзнавчому альманасі «Ямгорів», у журналі «Київ» (грудень 2023), у південноукраїнському літературно-мистецькому часописі "Камертон" (№2, 2024), у альманасі "Олександрійський маяк" (№4(10), 2024), у всеукраїнському журналі "LUMINOUS" (№4, 2025), у виданнях серії "Християнська читанка" ("Літня книга", "Зимова книга"), а також неодноразово у часописах для дітей «Мамине сонечко», «Маленький Розумник», «Маленька Фея та сім гномів», «Малятко», "Крилаті", «Джміль», «Ангелятко», «Пізнайко», «Колобочок», «На крильцях Ангела», та в місячнику «Веселка» Союзу русинів-українців у місті Пряшеві (Словаччина).

У співпраці з Миколою Ведмедерею створила понад два десятки пісень для дорослих і дітей. Композитор Володимир Ізотов поклав на музику тексти дитячих віршів «Зозуля», «Чудотворець Миколай», «Великоднє свято». Колискові Лесі Пронь озвучені професійними вокалістами й відтворені через QR-код у книжці «Мамина ласка» (видавництво «Рідна мова», 2019 рік).

Книги

Авторка поетичних збірок

«Плетениця долі» (Київ, ВЦ «Просвіта», 2010);
«Круговерть» (Київ, ВЦ «Просвіта», 2011);
«У купелі вітрів» (Київ, «Євшан-зілля», 2015);
«Доріг магічна загадковість» (Київ, Паливода А. В., 2023).

Авторка книг для дітей

«День усміхається» (Тернопіль, «Навчальна книга — Богдан», 2011);
«На крилах року» (Київ, видавництво «Авіаз», 2013);
«Подарунок сонечка» (Київ, видавництво «Авіаз», 2018);
«Чути дзвоники святкові» (Київ, видавництво «Авіаз», 2019);
«Країна бджіл» казка (Тернопіль, «Навчальна книга — Богдан», 2022);
«Чарівна пір’їнка» казки (Тернопіль, видавництво «Підручники і посібники», 2024);
«Дивовижні цифри» (Біла Церква, 2024);
«Сонечко в цяточку» (Тернопіль, «Навчальна книга — Богдан», 2025);
"Окрилена мрія" казки (Тернопіль, видавництво "Підручники і посібники", 2025).

Посилання

Олександр Хмельовський. "У плині вічності" (Передмова у книжці Лесі Пронь «У купелі вітрів»).
Тарас Гросевич. «Поезія дає мені наснагу жити»: інтерв'ю з Лесею Пронь // Край. — № 35 (1267). — 4 вересня 2014.
Леся Пронь. "Містика і реальність у музиці слова" (Рецензія на книгу Інни Ковальчук «(Не) бувальщини») // Українська літературна газета. — № 3(321). — 11 лютого 2022.
Леся Пронь. "Дарунок любові" (Рецензія на книгу Інни Ковальчук «Даринка») // Українська літературна газета. — № 21 (313). — 22 жовтня 2021.
Леся Мовчун. "Країна бджіл — це Україна" (Рецензія на книгу Лесі Пронь "Країна бджіл") // Українська літературна газета. — ч. 2 (370), лютий 2025.
Алла Диба. "Чарівна пір'їнка" від української феї Лесі Пронь" (Рецензія на книгу казок Лесі Пронь "Чарівна пір'їнка") // Українська літературна газета. — №4(372), квітень 2025 року.