Простопчук Василь Васильович

Василь Васильович Простопчук
Василь Простопчук
Псевдонім	Василь Журавський
Народився	19 листопада 1952(1952-11-19) Поповичі
Помер	2 жовтня 2019(2019-10-02) (66 років) М. Луцьк
Громадянство	Україна
Діяльність	поет, журналіст
Сфера роботи	редактор газетиd, сатирик[d], лірика, поет-пісняр, музейник[d] і дитячий письменник
Alma mater	КНУ імені Тараса Шевченка
Знання мов	українська
Мова творів	українська
Жанр	лірика, сатира
Членство	Національна спілка журналістів України
Партія	Комуністична партія Української РСР
Нагороди
Сайт: Персональний сайт Василя Простопчука

Васи́ль Васи́льович Простопчу́к (19 листопада 1952, с. Поповичі Ковельського р-ну Волинської обл. - 02 жовтня 2019, м. Луцьк) — український поет, заслужений журналіст України. Член національної спілки журналістів України (з 1980 р.). Член національної спілки письменників України (з 2009 р.).

Народився Простопчук Василь Васильович 19 листопада 1952 року в селі Поповичі Ковельського району на Волині.

У 1975 році закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

Працював кореспондентом, заввідділу молодіжної газети. З 17 вересня 1979 року (понад 35 років) Василь Простопчук — головний редактор волинського тижневика «Віче». Це найбільший безперервний стаж серед головних редакторів усіх українських газет^[1].

Василь Простопчук — автор багатьох ліричних, гумористичних і дитячих книг. Як поет, він заявив про себе хоч і пізно, але досить зріло. Його ніжна інтимна лірика, його влучне сатиричне слово свідчать про не пересічність таланту. Це поет-лірик, поет-сатирик, поет-пісняр.

Захоплюється і колекціонує міні-книги. Тому не випадково, що саме В. Простопчук є автором найменшої книжечки в Україні, яка була в продажу, — «Що у ста на устах». Книга має 32 сторінки розміром 2.8×2.0 см. Виготовлена у 2003 році у видавництві «Волинська обласна друкарня» накладом 100 примірників^[2].

Простопчук — автор близько 30 поетичних, сатиричних і дитячих книг.

Протягом 20 років неподалік від Луцька розвивав власний Музей «Подалі від ближнього»

Помер 2 жовтня 2019 року на Волині в місті Луцьк.

• 1991 Дерева, ще поруч ростуть
• 1991 Кажу вам про любов
• 1992 Люби мене шалено
• 1993 Скоромовки
• 1994 Кленове листя
• 1994 Любовна молитва
• 1995 Білі метілі
• 1996 Неминуча
• 1997 Вдих і видих
• 1998 Веселі розмовки
• 1998 Рубаї
• 1990, 1992 Збірки волинських бувальщин
• 2002 Борщ із криком
• 2005 День народження гранчака
• 2005 Третій тост
• 2006 Стрибки з драбини
• 2006 Абецедарій — азбука любові.
• 2007 Непристольні гноми
• 2007 Езопа байки у чотири рядки
• 200? Натхнення мовчазне.

та інші.

• 1991 Сучасні прокльони
• 1991 Майн нейм іст Вас'я
• 1994 Торжество справедливості

• 2003 Що у ста на устах

• Дружнім пером. Газ. «Віче», 16 грудня 2010 р., с. 10

• Орден «За заслуги» III ст. (1999)
• Почесна грамота Кабінету міністрів України (1999)
• Звання «Заслужений журналіст України» (2002)
• Лауреат премії імені Дмитра Нитченка (2009)
• Орден «Христа Спасителя» Української православної церкви КП (2012)

• Рудаков Микола Письменник з Волині // Народна армія, 25.03.1997.
• Помер волинський письменник і журналіст Василь Простопчук [Архівовано 12 грудня 2019 у Wayback Machine.] // День, 02.10.2019.
• Не стало Василя Простопчука... [Архівовано 6 жовтня 2019 у Wayback Machine.] // Національна спілка журналістів України, 04.10.2019.

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.