Просторе (Сватівський район)

село Просторе
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район	Сватівський район
Тер. громада	Білокуракинська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA44100010270026211
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1929
Населення	695
Площа	4 км²
Густота населення	217,19 осіб/км²
Поштовий індекс	92230
Телефонний код	+380 6462
Географічні дані
Географічні координати	49°38′51″ пн. ш. 38°29′49″ сх. д. / 49.64750° пн. ш. 38.49694° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	157 м
Найближча залізнична станція	Катран
Відстань до; залізничної станції	20 км
Місцева влада
Адреса ради	92230; Луганська область,; Білокуракинський район,; село Просторе.
Карта
	Просторе
	Просторе
Мапа

Просторе (до 1973 року — Червоне Руно) — село в Україні, у Білокуракинській селищній громаді Сватівського району Луганської області. Площа села становить 400 га^[2].

Історія

Село Просторе засноване в 1929 році прямо в степу як відділення «Червоне Руно» знов організованого радгоспу «Тополі». Відділення займалося розведенням овець романівської породи. Партійний (ВКП(б)) і комсомольський осередки створені відразу в 1929 році. Свідчень Голодомору 1933 року не залишилось через нечисленність населення. У роки Другої світової війни 250 жителів зі зброєю в руках боролися з ворогом на фронтах, за подвиги в боях орденами і медалями нагороджено 101 особу, не повернулися з боїв 80 осіб. Бойових дій на території села не відбувалось. Село було окуповане німецькими військами з липня 1942 по січень 1943 року. Звільнене радянськими військами Південно-Західного фронту під час Острогозько-Россошанського наступу. У 1950-х роках радгосп перейменовано на «Батьківщину».

Населення

Населення становить 580 осіб, 280 дворів^[2]. На середину 1970-х років село налічувало 835 мешканців та 255 дворів.

Вулиці

У селі є такі вулиці: Гагаріна, Жовтнева, Леніна, Першотравнева, Пушкіна, Радянська, Шевченко, Шкільна.

Економіка

За радянської влади у Просторому знаходилась центральна садиба радгоспу «Батьківщина», який у 1960-х роках за керівництва Долі Л. І. був радгоспом-мільйонером. Напрям господарства був зернове рослинництво і м'ясо-молочне тваринництво. За радгоспом було закріплено 11 102 га сільськогосподарських угідь, з них 9133 га ріллі.

На розпайованих сільськогосподарських землях веде господарство Агропромислова компанія «Украгростар», близько 100 працюючих. Спеціалізація: вирощування зернових та технічних культур, виготовлення м'яса, суміші для годівлі тварин. Фермерські господарства: «Вікторія-К» Костюченка Василя Вікторовича; «Урожай» Болтухова Андрія Володимировича та інші^[3].

Транспорт

Село розташоване за 41 км від районного центру, за 180 км від обласного центру (Луганськ) і за 24 км від залізничної станції Катран на лінії Валуйки — Кіндрашівська-Нова. Регулярне автобусне сполучення з селищем Білокуракине і містом Луганськ.

Культура

У селі були побудовані восьмирічна школа на 200 учнів, будинок культури із залом на 400 місць, бібліотека, лікарська амбулаторія, дитячі ясла, 5 магазинів, поштове відділення, ощадна каса, аптека. За роки дев'ятої п'ятирічки (1971–1975) за рахунок державних капіталовкладень в селі зведено 1384 м² житлової площі. Село Просторе телефонізоване, газифіковане.

Станом на 2013 рік в Просторівській загальноосвітній школі навчається 102 учня в 11 класах, створено профільний клас української філології, кількість персоналу становить 19 чоловік, директор Давиденко Ольга Іванівна^[4].

Церква

Станом на 2016 рік настоятелем Свято-Преображенського храму служить ієромонах Онисіфор (Романюк)^[5].

Відомі особистості

Ніколенко А. М. — доктор фізико-математичних наук, Харків.
Ніколенко М. М. — відомий український журналіст.
Рюмін А. М. — директор колишнього радгоспу «Батьківщина», заступник голови районної ради.
Серебрянська Г. Т. — зоотехнік радгоспу, заслужений зоотехнік Української РСР.
Стешенко М. І. — доктор філософських наук, Харків.
Твердохліб Л. В. — підполковник, льотчик випробувач.
Удеревський Ю. В. — підполковник ФСБ Росії.
Філоненко Г. П. — кавалер двох орденів Леніна.
Цецора O. P. — полковник юстиції, голова Рубіжанського окружного суду.

Багато жителів села удостоєно урядових нагород.

Див. також

Історія Білокуракинщини

Примітки

↑ За Всеукраїнським переписом 2001 року.
↑ ^а ^б Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси / упорядник В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
↑ Сільське господарство Білокуракинського району [Архівовано 14 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — інформація Білокуракинської районної державної адміністрації за 2008 рік.
↑ Просторівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів [Архівовано 7 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Білокуракинської районної ради Луганської області. Інформаційна система управління освітою. Луганська область.
↑ (рос.) Белокуракинское благочиние [Архівовано 2016-08-15 у Wayback Machine.] — Северодонецка епархия Украинской Православной Церкви Московского Патриархата.