Протодиякон

Протодия́кон (грец. Πρωτοδιάκονος від дав.-гр. πρῶτος «перший» й дав.-гр. διάκονος — «служитель») — титул білого духівництва, головний диякон у єпархії^[1] при кафедральному соборі. Титул протодиякона надавався у вигляді нагороди за особливі заслуги, а також дияконам придворного відомства^[2]. Знак відмінності протодиякона — подвійний орар^[3]. Порядок здійснення церковного обряду в сан протодиякона знаходиться в «Чині архієрейського священнослужіння»^[4].

Знак відмінності протодиякона — орар з вишитими словами старослов'янською мовою: «Святъ, святъ, святъ».

Протодиякони нерідко славилися своїм голосом, бувши одним з головних прикрас богослужіння.

Сан протодиякона отримується через спільне для всіх дияконів Таїнство Священства першого ступеня — диякон^[5].

Патріарший протодиякон носить титул архідиякона.

• Брижак Олег — православний протодиякон
• Продиус Михайло (*08.03.1957, с. Бринці на Львівщині — †05.03.2021, м. Київ) — протодиякон Патріаршого Собору Воскресіння Христового УГКЦ^[6][7]
• Василь Потієнко — православний протодиякон
• Атаманов Михайло Гаврилович — православний протодиякон
• Кураєв Андрій В'ячеславович — православний протодиякон

• Кардинал-протодиякон

• У Вікіджерелах є Протодиакон // Энциклопедический словарь Гранат — т. 33, стлб. 592. (рос.)
• Протодиакон // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XXVa. — С. 542. (рос. дореф.)
• Протодиакон // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. — Т. 3. — С. 541. (рос.)

Це незавершена стаття про християнство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.