Протокатедральний собор всіх святих українського народу (Підгайці)
Протокатедральний собор всіх святих українського народу в Підгайцях — парафія і храм греко-католицької громади Підгаєцького деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в місті Підгайці Тернопільського району Тернопільської области. Історія храмуПарафію утворено в 1990 році. Богослужіння греко-католики проводили біля церкви Успіння Пресвятої Богородиці, що належала віруючим УАПЦ (нині ПЦУ). У 1995 році греко-католики збудували капличку Всіх святих українського народу, в якій богослужіння проводилися до 2004 року. Храм, який належить тепер вірним ПЦУ, збудований в 1650 році за кошти дідички міста Анни Могилянки. Парафія з 18 століття до 1946 року належала УГКЦ. У 1946—1990 роках була в структурі РПЦ. 24 вересня 1995 року відбулося освячення наріжного каменя, архиєрейська Служба Божа, яку очолив владика Михаїл Колтун, ЧНІ, а також відбувся міжконфесійний молебень зі священниками православної громади з нагоди освячення місця під забудову храму. Будівництво завершили 26 червня 2004 року. Храм освятив владика Бучацької єпархії Іриней Білик, ЧСВВ. Збудували його за кошти парафіян, діяспори, БО Церква в потребі. Головний архітектор — Михайло Нетриб'як. 10 липня 2011 року іконостас освятив владика Бучацької єпархії Димитрій Григорак, ЧСВВ. Майстри іконостасу — М. Андрусевич і Б. Барна. У 1925 році під опікою греко-католицького священника Михайла Блозовського в Підгайцях засновано «Пласт». 15 жовтня 2005 року він відродився при церкві Всіх святих українського народу. Візитацію парафії у 2007 році здійснив владика Бучацької єпархії Іриней Білик, в листопаді 2012 року — владика Бучацької єпархії Димитрій Григорак. У червня 2004 року відбулася Свята Місія за участю о. Симеона Чмоли, ЧСВВ. У грудні 2012 року — за участю о. Миколи Гаврилюка, Згромадження святого апостола Андрія. У березні 2013 року — за участю о. Корнелія Яремака і о. Теодозія Янківа, ЧСВВ. Діють припарафіяльні: спільнота «Матері в молитві», «Жива Вервиця», братства «Матері Божої Неустанної помочі», Апостольство молитви, Вівтарна дружина. Парохи
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia