Профіль взаємосумісності

Профіль взаємосумісності наземних роботизованих платформ (англ. UGV Interoperability Profile (UGV IOP) або IOP) — сукупність нормативних технічних вимог щодо забезпечення взаємосумісності наземних роботизованих комплексів та їх складових.

Головні особливості

В основу його покладено спільну архітектуру безекіпажних систем JAUS (Joint Architecture for Unmanned Systems), яка раніше мала назву Joint Architecture for Unmanned Ground Systems (JAUGS)^[1].

Розробка IOP була ініційована військовими США^[2]^[3]^[4]. Планується інтеграція IOP з ROS-M та архітектурою AGVRA.^[5]

IOP покладений в основу настанови НАТО STANAG 4818/AEP-4818 щодо профілю взаємосумісності UGV (Unmanned Ground Vehicle Interoperability Profiles, IOP)^[1]. Відповідною стандартизацією опікується експертна команда з питань UGV (Unmanned Ground Vehicle, UGV ToE), яка підпорядковується групі LCG LE у складі Групи НАТО з питань озброєнь сухопутних військ (NAAG) Конференції національних директорів озброєнь (CNAD)^[6]^[7].

Експериментальна перевірка поточних версій профілю взаємосумісності здійснювалася під час навчань НАТО, зокрема, ELROB 2018 та Trident Juncture 2018^[6].

Базова концепція

IOP визначає взаємосумісніть на кількох рівнях різних конфігурацій систем:

між блоками управління оператора (OCU) і одним або кількома безекіпажними транспортними засобами (UGV);
між елеменами обладнання і програмними модулями OCU;
всередині UGV, між підсистемами UGV, корисним навантаженням тощо;
між OCU, UGV та зовнішніми системами C2 для обміну інформацією командування і управління, аудіо- та відеоданими.

Для забезпечення взаємосумісності обладнання IOP також містить специфікації рознімань і кріплень.