Прохоров Василь Ілліч

Прохоров Василь Ілліч
Народився	12 лютого 1906(1906-02-12)  село Амірово Московської губернії, тепер Раменського району Московської області, Російська Федерація
Помер	3 листопада 1989(1989-11-03) (83 роки)  Москва, СРСР
Поховання	Нове Донське кладовище
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	профспілковий діяч, політик
Alma mater	Московський державний технічний університет імені Баумана
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

Василь Ілліч Прохоров (12 лютого 1906(19060212), село Амірово Московської губернії, тепер Раменського району Московської області, Російська Федерація — 3 листопада 1989, місто Москва) — радянський державний і профспілковий діяч, секретар ВЦРПС, заступник голови ВЦРПС. Член ЦК КПРС у 1971—1986 роках. Депутат Верховної ради РРФСР 4—6-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 6—10-го скликань.

Народився в родині робітника. З 1919 року — кур'єр, шофер, слюсар заводу в місті Москві.

Член ВКП(б) з 1928 року.

У 1934—1937 роках — інженер-конструктор Центрального аерогідродинамічного інституту імені Жуковського (ЦАГІ).

У 1935 році закінчив Московське вище технічне училище імені Баумана.

У 1937—1939 роках — інженер-конструктор, начальник цеху 1-го Московського авторемонтного заводу.

У 1939—1940 роках — у Червоній армії.

У 1940—1942 роках — начальник цеху, завідувач лабораторії, заступник головного інженера 1-го Московського авторемонтного заводу.

У 1942—1944 роках — начальник інструментального цеху 1-го Московського годинникового заводу.

У 1944—1951 роках — заступник завідувача відділу, секретар, 2-й секретар Таганського районного комітету ВКП(б) міста Москви; 1-й секретар Ждановського районного комітету ВКП(б) міста Москви.

У 1951 — серпні 1955 року — секретар Московського міського комітету ВКП(б) (КПРС).

10 серпня 1955 — 25 березня 1977 року — секретар Всесоюзної центральної ради професійних спілок (ВЦРПС).

Одночасно з 15 квітня 1959 по 4 квітня 1963 року — голова Верховної ради Російської РФСР.

26 грудня 1962 — 27 листопада 1964 року — голова Бюро ВЦРПС із роботи профспілок у промисловості.

25 березня 1977 — 17 травня 1985 року — заступник голови Всесоюзної центральної ради професійних спілок (ВЦРПС).

З травня 1985 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 3 листопада 1989 року. Похований в Москві на Донському цвинтарі.

• три ордени Леніна (11.02.1966,)
• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (6.09.1947)
• два ордени Трудового Червоного Прапора (20.02.1956; 6.12.1957)
• орден Дружби народів (11.02.1986)
• орден «Знак Пошани» (5.08.1944)
• медалі

• Прохоров Василий Ильич [Архівовано 2 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)