Проценко Аркадій Дмитрович

Проценко Аркадій Дмитрович
Проценко Аркадій Дмитрович
Народився	6 лютого 1931; смт. Ялта,
Помер	7 лютого 2017 (86 років); Маріуполь
Громадянство	СРСР → Україна
Національність	грек
Діяльність	письменник
Відомий завдяки	автор 15 книг
Титул	Почесний громадянин міста Маріуполь
Нагороди	медаль «За доблестный труд»
	; ; ;

Проценко Аркадій Дмитрович (6 лютого, 1931, смт Ялта — 7 лютого 2017, Маріуполь) — письменник, краєзнавець. Член Національної спілки краєзнавців України^[2], Член Національної спілки журналістів України, почесний громадянин міста Маріуполь^[3].

Життєпис

Народився в селі Ялта під Маріуполем. Батько, Проценко Дмитро, православний священник, був розстріляний у 1937^[1].

В період 1937—1941 та у повоєнний період навчався в школі № 18. З 1945 р. працював слюсарем на репродукторному заводі^[4]. Навчання продовжив в фабрично-заводському училищі № 6, має фах модельника деревини. Працював у ливарному цеху заводу «Азовсталь». У період 1950—1955 рр. відбув військову службу у Тихоокеанському флоті, мав військове звання старшини 1-ї статті^[1].

З 1958 року — член КПРС.

Має вищу юридичну освіту. В 1961—1964 рр. заочно навчався у Харківському юридичному інституті, по закінченні котрого один рік працював слідчим у прокуратурі^[1]. З 1961 року призначений на посаду директора Палацу культури заводу «Азовсталь». ПК «Азовсталь» посів перше місце в змаганні культурних закладів і отримав перехідний Червоний Прапор ВЦСПС за розвиток художньої творчості (1967 р.)^[1]. Того ж року (1967 р.) А. Проценко отримав посаду завідувача відділу культури Маріупольського міськвиконкому^[1]. У період 1968⁣ — ⁣1970 років – директор обласного російського драматичного театра в місті Маріуполь. З 1970 року знову посів посаду директора Палацу культури комбінату «Азовсталь».

Почесне місце в культурному житті міст посіла Літературна вітальня Плацу культури «Азовсталь». Близько 75 років працював при палаці та народний театр, відомий і за кордонами міста.

7 лютого 2017 помер у Маріуполі^[5]

Колекціонер

Аркадій Дмитрович роки життя присвятив створенню колекцій. Має непогану бібліотеку. Має помітку колекцію автографів відомих акторів і радянських діячів культури у місто. У нього також непогана колекція книжкових знаків (екслібрисів) доби СРСР. Аркадій Проценко автор книги «Пушкин в Приазовье», адже Маріуполь — єдине місто Донбасу, котре відвідав російський поет.

Організатор виставок

Працюючи директором Палацу культури «Азовсталь» сприяв організації в місті низки резонансних мистецьких виставок, серед котрих і «Виставка екслібрисів»

Друковані твори (російською)

300 історичних начерків.
«Записки мариупольского краеведа»
«Пушкин в Приазовье»
«Архип Куинджи»
«Мариупольский год Серафимовича»
«Годы, спектакли, трагедия»
«Народный драматический театр «Азовстали»
«В диалоге со временем»
«Улицами старого Мариуполя»
«Азовстальские истории»
«Николай Щербина: афинянин петербургской стороны»
«Из жизни Кобзаря»
«Феоктист Хартахай: народный просветитель»
«Давид Хараджаев: благотворитель и общественный деятель»^[3].

Джерела

газета «Приазовский рабочий», 11 ноября 2006
газета «Приазовский рабочий», 04 февраля 2011 г.
газета «Приазовский рабочий», 11 апреля 2014 г.

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е Архівована копія. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 11 квітня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 11 квітня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ ^а ^б Архівована копія. Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 11 квітня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 11 квітня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Скончался почетный гражданин Мариуполя Аркадий Проценко. 0629.com.ua - Сайт города Мариуполя (укр.). Процитовано 11 квітня 2023.