«Прощався стрілець» — за думкою дослідників, одна з пісень корпусу «Українських січових стрільців», написана за мотивами і на музику української народної пісні у 1914 році. Містить художній прийом у вигляді звернення бійця до свого коня, щоб він відніс вістку про його загибель додому («Лети, коню мій, скажи неньці рідній, Що я лежу у степу забитий»).[1][2][3][4]
Розпрощався стрілець із своєю ріднею,
Сам поїхав в далеку дорогу.
За свій рідний край, за козацький звичай
Здобувати в бою перемогу.
Відгримів лютий бій у широкім степу,
День кривавий надвечір схилився,
Лиш трава шелестить, вбитий стрілець лежить,
Над ним коник його нахилився.
Ой коню ж мій, коню, не стій наді мною,
Не копай сиру землю копитом,
Біжи, коню мій, скажи неньці моїй,
Що я впав за Вкраїну забитий.
Нехай батько і мати, і ріднії сестри,
Нехай вони за мною не плачуть.
Я в степу лежу, за ріднею тужу,
Чорний крук наді мною вже кряче.
Ряди за рядами ідуть партизани,
До походу гармата їм грає,
За волю і честь лиш березовий хрест
Дрібні сльози на шлях проливає.
А слава козацька не вмре, не загине,
Будуть люди про нас говорити,
Що були козаки і отут полягли –
Вони вміли свій край боронити.[5]
Варіанти пісні
Нумерація за збіркою «Стрілецькі пісні», упорядник Оксана Кузьменко, Львів, 2005[7].
(1992) 350 Прощався стрілець зі своєю ріднею
Записали В. Коваль, В. Гречко 22.06.1992 р. у селі БердихівЯворівського р-ну Львівської обл. від Козака Петра, 1920 р.н.[5][8] Нотна транскрипція В. Коваля.
(1995) 351 Прощався стрілець із своєю ріднею
Зап. О. Харчишин 01.06.1995 р. у с. Коцурів Пустомитівського р-ну Львівської обл. від Панчишняк Стефанії, 1935 р.н. (Харчишин, арк. 251). Нотна транскрипція В. Коваля.
(1998; 1992) 362 Розпрощався стрілець зі своєю ріднею [1]
Зап. О. Кузьменко 27.08.1998 р. у с. Розгадів Зборівського р-ну Тернопільської обл. від Стефанишина Володимира, 1925 р.н. та Стефанишин Емілії, 1926 р.н. "Пісню співали у селі хлопці-повстанці". Нотна транскрипція Л. Лукашенко.
(1996) 363 Розпрощався стрілець зі своєю ріднею [2]
Зап. Є. Луньо 26.10.1996 р. у м. Яворові Львівської обл. від Британ Марії, 1932 р.н. і Меньок Галини, 1978 р.н. (Луньо, д/а, п. 2, зш. 18, арк. 1). Нотна транскрипція М. Бундз.
(1997; 1991—2001) 364 Розпрощався стрілець із своєю ріднею
Зап. О. Кузьменко 15.11.1997 р. у с. Мокротин Жовківського р-ну Львівської обл. від Вахули Петронелії, 1933 р.н. "Співали пісню на стрілецькій могилі у с. Наконечному на Яворівщині".
Найпоширеніший варіант. Він є основою для інших варіантів, доповнених у повстанському середовищі, з характерною кінцівкою про партизанів. Нотна транскрипція Л. Лукашенко.
Варіанти
Правдюк, НТЕ, 1991, № 6[14], с. 39; О. Правдюк записав у січні 1990 року у селі ЗвенигородіПустомитівського р-ну Львівської області від М. С. Колоди, С. Р. Дзюбан, П. І. Король, К. С. Закалик та ін.
↑Гей, там на горі Січ іде…! Збірка пісень січових стрільців. Упорядник Є. І. Гіщинський. - Волинський обласний науково-методичний центр народної творчості і культурно-освітньої роботи. Луцьк: Родовід, 1992. - 112 с. ISBN 5-7707-3072-2
↑ А. І. Іваницький. Український музичний фольклор : підруч. Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. – 3-е вид. доп. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 320 c.
.jpg)
