Про возз'єднання розділеної Європи (резолюція)

Резолюція парламентської асамблеї ОБСЄ «Про возз'єднання розділеної Європи: Заохочення прав людини та громадянських свобод у регіоні ОБСЄ у XXI столітті» — офіційний документ ОБСЄ, в якому засуджено злочини сталінського та нацистського режимів і запропоновано зробити 23 серпня, день підписання пакту Молотова — Ріббентропа, днем пам'яті жертв сталінізму та нацизму. Прийнято 3 липня 2009 року.

Багато джерел схарактеризували цю резолюцію як таку, що «покладає відповідальність за Другу світову війну на Німеччину та СРСР рівною мірою»^[1][2]. Спільна згадка та засудження нацистського та сталінського режимів зазнала різкої критики з боку російської делегації, а також представників комуністичних партій Європи.

У резолюція, зокрема, зазначено, що у XX столітті країни Європи пережили два потужні тоталітарні режими — нацистський і сталіністський, під час яких мав місце геноцид, порушено права і свободи людини, скоєно воєнні злочини та злочини проти людства.

У резолюції засуджено будь-які форми тоталітарного правління незалежно від їхньої ідеологічної основи та запропоновано країнам-учасницям продовжувати та заохочувати вивчення тоталітарної спадщини, а також рівень поінформованості громадськості про тоталітарну історію, людську гідність, права та основні свободи людини, плюралізм, демократію.

Резолюція просить уряди й парламенти держав-учасниць повністю позбутися структур і моделей поведінки, покликаних прикрасити минуле цих країн, які намагаються повернутися до нього, а також таких структур і моделей, в основу яких від початку закладено порушення прав людини.

Крім того, висловлено занепокоєння з приводу вихваляння тоталітарних режимів, включно з проведенням публічних демонстрацій в ознаменування нацистського або сталіністського минулого, а також можливого поширення та зміцнення різних екстремістських рухів і груп, зокрема, неонацистів і скінхедів, закликає держави-учасниці боротися зі ксенофобією та агресивним націоналізмом.

Резолюція містить заклик до держав-членів ОБСЄ відкрити свої історичні та політичні архіви, а також просить приділяти більше уваги дотриманню прав людини у всіх державах-учасницях.

Ініціаторами резолюції стали депутат Державних зборів Словенії^[cs] Роберто Бателлі^[sl] та депутатка Сейму Литви Вілія Алякнайте-Абрамікене. Прийняттям документа ОБСЄ підтримала намір Європарламенту відзначати дату підписання пакту Молотова — Ріббентропа, 23 серпня 1939 року, як День пам'яті жертв сталінізму та нацизму. Це рішення присвячено 70-річчю початку Другої світової війни. У резолюції підкреслено, що і нацизм, і сталінізм характеризувалися геноцидом, порушенням прав і свобод людини, воєнними злочинами та злочинами проти людства. Мета запровадження Дня пам'яті жертв сталінізму та нацизму, як зазначено в резолюції, — перешкодити звеличенню нацистського та сталінського минулого та запобігти появі неонацистських режимів.

З 213 парламентарів, що засідали того дня в асамблеї, проти прийняття декларації з резолюцією проголосували лише 8^[1]. За деякими джерелами, російська делегація бойкотувала обговорення резолюції, проте голова асамблеї Клас Бергман спростував цю інформацію, повідомивши, що представники Росії продовжили брати участь у засіданні^[1].

	У XX столітті європейські країни зазнали тиску двох потужних тоталітарних режимів: нацистського і сталінського. Обидва ці режими несли геноцид, порушення прав і свобод людини, воєнні злочини та злочини проти людства.[3].
— Роберто Баттеллі, автор резолюції (Словенія)

	Образливим це формулювання можна вважати лише в одному випадку – якщо ставити знак рівності між радянським народом та тоталітарним сталінським режимом. Для мене, як і для багатьох людей, сталінізм і народ, що зламав хребет фашистської Німеччини, — це абсолютно різні поняття. На пострадянському просторі, мабуть, не знайдеться сім'ї, яка так чи інакше не постраждала від сталінського режиму. Якщо для сучасної російської влади це синоніми, то полемізувати з ними абсолютно марно, але ці люди мають усвідомлювати, що саме це ототожнення і є найбільшою образою тих, хто поклав свої життя в боротьбі з фашизмом[4]. Оригінальний текст (рос.) Оскорбительной данную формулировку можно считать только в одном случае — если ставить знак равенства между советским народом и тоталитарным сталинским режимом. Для меня, как и для многих людей, сталинизм и народ, сломивший хребет фашистской Германии — это абсолютно разные понятия. На пост-советском пространстве, пожалуй, не найдётся семьи, так или иначе не пострадавшей от Сталинского режима. Если для современных российских властей это синонимы, то полемизировать с ними абсолютно бесполезно, но эти люди должны отдавать себе отчёт в том, что именно это отождествление и есть наибольшее оскорбление тех, кто сложил свои жизни в борьбе с фашизмом.
— Євген Цибуленко, завідувач кафедри міжнародного та порівняльного права Талліннської школи права[ru] ТТУ (Естонія)

	Зрівняння нацистського режиму та сталінського в Радянському Союзі, який зробив вирішальний внесок у розгром фашизму, є наругою над історією[5]. Оригінальний текст (рос.) Уравнивание нацистского режима и сталинского в Советском Союзе, внесшего решающий вклад в разгром фашизма, является надругательством над историей.
— Олександр Козловський, керівник російської делегації на сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ

• Декларація про злочини комунізму
• Меморіали жертвам комунізму
• Сталінські репресії
• Чорна книга комунізму
• Політика пам'яті

• Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Configuration у рядку 2140: attempt to index a boolean value. — переклад тексту резолюції українською мовою
• (англ.) OSCE PA: The Draft Resolution condemning the totalitarian regimes of the 20th century has been adopted