Прусські литовці

Прусські литовці (лит. Lietuvininkai, нім. Kleinlitauener) — особлива група литовців, що до 1945 року населяла північ і схід Східної Пруссії — Малу Литву (нині східна частина Калінінградській області Росії і частина Клайпедського повіту Литви).

Через посилену германізацію, асиміляцію після об'єднання Німеччини в 1871 році, зменшення литовської освіти і переселення малолитовців в німецькомовні міста Східної Пруссії, наприкінці XIX і початку XX століття, кількість малолитовців швидкими темпами скорочувалася. Німецький перепис 1890 року показав 121 тисяч прусських литовців.

На відміну від більшості інших литовців, в основному католиків, прусські литовці з XVI століття були в основному лютеранами. На початку XX століття частина малолитовців протиставляли себе іншим литовцям (литовці Великої Литви), яких вони називали жемайтами^[1]. Використовували для литовської мови іншу орфографію і готичний шрифт.

У 1918 р. більшість пруських литовців підтримала Тільзітський акт про возз'єднання Мемельського краю з Литвою, а 1923 р. відбулося Клайпедське повстання, за наслідками якого Мемельський край був включений до Литви. У 1939 р. Мемельський край під тиском нацистів був повернений до Східної Прусії.

У 1945 році разом з рештою населення Східної Пруссії насильно депортовані в радянську зону окупації Німеччини, де асимілювалися з німцями, частина населяє колишній Клайпедський край Литви. Більшість пам'яток пруських литовців (церкви і т. ін.) знищена у роки радянської влади. Меморіальна дошка прусько-литовському письменникові Відунасу у Калінінграді була знищена 2022 р. у відповідь на санкції ЄС проти російської агресії.

Прусським литовцем є Клаус Воверайт, правлячий бургомістр Берліна з 2001 року до 2014 року.

Примітки

↑ Pocytė, S. (2001). Mažosios ir Didžiosios Lietuvos integracijos problema XIX a. - XX a. pradžioje (PDF). Sociologija. Mintis ir veiksmas. 1—2: 77—89. ISSN 1392-3358. Архів оригіналу (PDF) за 25 лютого 2012. Процитовано 3 листопада 2017. (лит.)