Прістлі (місячний кратер)
Кра́тер Прі́стлі (лат. Priestley) — великий стародавній метеоритний кратер у південній півкулі зворотного боку Місяця. Назву присвоєно на честь британського хіміка Джозефа Прістлі (1733—1804) й затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1970 році. Утворення кратера відбулося у нектарському періоді[1]. Опис кратераНайближчими сусідами кратера є кратер Куглер[en] на північному заході; кратер Кассегрен[en] на півночі північному сході; кратер Кімура[en] на сході; кратер Ван Вейк[en] на південному сході і кратер Чемберлін D[en] на заході південному заході. На південному заході від кратера знаходиться Долина Шредінгера[2]. Селенографічні координати центру кратера 56°43′ пд. ш. 108°28′ сх. д. / 56.71° пд. ш. 108.47° сх. д., діаметр 54,9 км[3], глибина 2,4 км[1]. Кратер має форму, близьку до циркулярної з невеликою впадиною у південній частині та є помірно зруйнований. Вал згладжений, але зберіг достатньо чіткі обриси, північна північно-західна частина валу перекрита примітним сателітним кратером Прістлі X. Внутрішній схил валу є нерівномірним за шириною, мінімальну ширину вал має у південно-східній частині. Південно-західна частина внутрішнього схилу відзначена примітним маленьким чашоподібним кратером. Висота валу над навколишньою місцевістю сягає 1140 м[1], об'єм кратера становить приблизно 2200 км3[1]. Дно чаші є рівним, ймовірно затоплене лавою, без помітних структур. На південному заході від кратера знаходиться велика зона з низьким альбедо, у минулому затоплена лавою. Сателітні кратери
Див. також
Примітки
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Прістлі (місячний кратер)
|
|||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
