Пустильнік Ізольд Бенціонович

Пустильнік Ізольд Бенціонович
Народився17 березня 1938(1938-03-17) Редагувати інформацію у Вікіданих
Одеса, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер2 травня 2008(2008-05-02) (70 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Тарту, Естонія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняЦвинтар Елвиd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Естонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьастрофізик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materТартуський університет
ОНУ ім. І. І. Мечникова Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладTartu Observatoryd Редагувати інформацію у Вікіданих

Ізольд Бенціонович Пустильнік (17 березня 1938 року, Одеса — 2 травня 2008, Тарту) — радянський астроном, доктор фізико-математичних наук.

Біографія

Народився в Одесі. Його батько, Бенціон Пустильнік, загинув на фронті, сім'я була в евакуації в Каракалпакії. Закінчив школу в Одесі зі срібною медаллю.

Закінчив фізико-математичний факультет Одеського університету (1960), з 1962 року в аспірантурі ІАФА АН ЕССР. Захистив кандидатську дисертацію в 1968 році в Тартуському університеті, докторську в 1994 році[1] в СПбДУ. З 1965 року працював в Тартуській обсерваторії.

Його роботи пов'язані з вивченням теорії зоряних атмосфер, міжзоряного середовища, античної астрономії та історії астрономії. Відома його книга про естонського астронома Е. Ю. Епіка, написана в співавторстві з В. Бронштеном[2].

Редактор Центрально-Європейського журналу фізики (Central European Journal of Physics), віце-президент громадської організації Euroscience Eesti. Член редакційної колегії журналу «Астро» (видання Міжнародного астрономічного товариства)[3]. Працював також екскурсоводом Тартуської обсерваторії.

Член Міжнародного астрономічного союзу, Європейського астрономічного товариства, Товариства «Європейська астрономія в культурі», член правління Євроазіатського астрономічного товариства.

На честь Ізольда Пустильніка названий відкритий в 1984 році астероїд[4].

Книги

  • Перенесення випромінювання в атмосферах тісних подвійних зірок. Тарту, 1971[5].
  • Астрономічна спадщина древніх естів та її відображення у фольклорі та мистецтві. Астрономія древніх товариств. М. : Наука, 2002[6].
  • Бронштэн В. А., Пустыльник И., Б.Эрнст Юлиус Эпик (1893—1985), відповід. ред. А. І. Єремеєва, вид. М., Наука, 2002 р.

Примітки

  1. Перечень диссертаций. Список диссертаций. Каталог диссертаций. Архів оригіналу за 23 квітня 2009. Процитовано 21 червня 2009.
  2. Эрнст Юлюс Эпик, 1893—1985.
  3. Електронний журнал — АСТРОКУРЬЕР. Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 14 квітня 2019.
  4. База даних малих тіл Сонячної системи. Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 14 квітня 2019.
  5. Пошук в каталозі Фундаментальною Бібліотеки ННГУ. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 квітня 2019.
  6. Березкін Ю. Є., Дувакін Е. Н. Тематична класифікація і розподіл фольклорно-міфологічних мотивів по регіонам. Аналітичний каталог [Архівовано 2012-06-21 у Wayback Machine.] .
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya