Пушич Валентина Михайлівна

Валентина Пушич
Валентина Михайлівна Пушич
 Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження18 серпня 1980(1980-08-18) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть27 лютого 2022(2022-02-27) (41 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Бровари, Київська область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьукраїнка
Alma MaterКиївський національний університет технологій та дизайну Редагувати інформацію у Вікіданих
ПсевдоРомашка
Військова служба
Роки служби2017—2022
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Валентина Михайлівна Пушич (позивний — Ромашка; нар. 18 серпня 1980, Київ — 27 лютого 2022, поблизу Броварів, Україна) — українська військова медичка, старша лейтенантка Збройних сил України.

Життєпис

Народилася 18 серпня 1980 року, з дитинства мріяла стати медиком, а тому після закінчення дев'яти класів школи вона вступила до медичного училища. Після першого відвідування моргу в рамках навчання усвідомила, що не зможе пересилити страх перед чужим болем. У результаті повернулася до школи і постаралася відкинути думки про професію медика. Після закінчення середнього навчального закладу вона вступила до швейного училища, а згодом опинилася у Київському національному університеті технологій та дизайну, після закінчення якого почала працювати за спеціальністю. Збудувала кар'єру модельєра чоловічого одягу[1].

Пізніше вирішила вивчитися на психолога. На той момент вона не знала, що в майбутньому новонабуті знання допоможуть їй на передовій. Коли розпочалася російсько-українська війна у 2014 році, Валентина вирішила піти до лав Збройних сил України. На посаду психолога жінку не взяли, але було місце у медичній роті.

З 2016 року проходила військову службу бойовим медиком у 72-й окремій механізованій бригаді. У 2017 році вивозила поранених під час боїв в Авдіївці Донецької області.

У 2018 році вирішила пройти офіцерські курси та підписати контракт ще на п'ять років[2].

Загинула 27 лютого 2022 року поблизу міста Бровари Київської області, рятуючи пораненого хлопця. Похована 6 березня 2022 року на Лісовому кладовищі в м. Києві.

Залишилася мати та донька.

Нагороди

  • орден Богдана Хмельницького III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
  • орден «За мужність» III ступеня (2017) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.Нагороджена була Орденом Золотої зірки Героїня України посмертно.

Посилання

Примітки

  1. Верцанов, Сергей (22 лютого 2023). Памяти боевого медика Валентины Пушич, погибшей во время исполнения долга. Boom (рос.). Процитовано 16 листопада 2023.
  2. “Була воїном світла”. Історії українських жінок, які загинули на війні. Українська правда _Життя. Процитовано 16 листопада 2023.


Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya