Пшенична Любов Антонівна

Пшенична Любов Антонівна
Народилася29 червня 1955(1955-06-29) (69 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Закриниччя, Баранівський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоетеса, письменниця, перекладачка, педагог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materРівненський державний гуманітарний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовукраїнська Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівукраїнська Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрлірика Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

[1][2][3][4][5]Любо́в Анто́нівна Пшени́чна (нар. 29 червня 1955 року, с. Закриниччя, Баранівського району Житомирської області) — українська поетеса, педагог. Дружина письменника Миколи Пшеничного.[6]

Життєпис

Закінчила дошкільне відділення Рівненського педагогічного інституту. Працювала учителем та вихователем. Відмінник народної освіти УРСР. Викладала у Дубенському педагогічному коледжі, працювала в Дубенському міськвідділі соцзахисту на Рівненщині.

Голова Дубенської регіональної організації Національної спілки письменників України.

Багато пісень на вірші Любові Пшеничної написала композиторка Галина Мосійчук («Маленька зіронька», «Катерина», «Жорна», «Мої земляки», «Бабине літо», «Дорога», «Кобзарева пісня», «Вербова колиска»).

Твори Любові Пшеничної входять до шкільних підручників для учнів молодших класів, друкувалися в перекладах російською, білоруською, тувинською мовами.

Лауреат обласної літературної премії імені Валер'яна Поліщука, просвітянської премії імені Грицька Чубая. Переможець конкурсів Краща книга Рівненщини: у номінації "Краще видання для дітей" - 2011 р.; "Краще прозове видання" - 2013 р.; "Краща поетична збірка" - 2015 р.

Книги

  • «Чорногузики» (1988),
  • «День народження сопілки» (1989),
  • «Боря з Мухоморії та його друзі» (1991),
  • «Весела абетка» (1992),
  • «Дитейка» (1992),
  • «Картопляна історія» (1992),
  • «Сонна лічилка» (1992),
  • «Босоніж по материнці» (1995),
  • «Микола Жулинський. Літературний портрет» (2000)
  • «Вогник на калині» (2001), "
  • «Любавин дзвін» (2003),
  • «Дика лілея» (2005),
  • «Калиновий дід» (2005),
  • «Бегемотове болото» (2007),
  • «Загадки-привіти для малят про квіти» (2007),
  • «Зайчикова читанка» (2007),
  • «Казка про зайчат» (2007),
  • «Коли зацвітуть лілеї» (2008),
  • «Пташка з райського саду» (2012),
  • «Гойдалка для жука» (2012),
  • «Життя і воскресіння» (2015),
  • «Чорні черешні» (2015),
  • «Чемер'ян» (2016),
  • «Хто впізнає?» (2016)
  • «Моє королівство» (2017),
  • «Золоті ключики» (2017),
  • «У сяйві соняхів» (2017),
  • «Запахло пирогами» (2021)[7]

Примітки

  1. Пшенична Любов // Літературна Рівненщина : антологія. - Рівне, 2010. - С. 333-336
  2. Любов Пшенична // Письменники Рівненщини - дітям. - Рівне, 2005. - С. 332-345
  3. Любов Пшенична // Літературна Рівненщина : довідник. - Рівне, 2003. - С. 87
  4. Пшенична Любов Антонівна // Премії Рівненщини за досягнення у сфері літератури, культури і мистецтва. - Рівне, 2019. - С. 65, 126
  5. Любов Пшенична // Сучасні письменники Рівненщини. - Рівне, 2016. - С. 134-135
  6. Пшенична Любов Антонівна // Пащук І. Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівненщини / І. Пащук. — Рівне, 2005. — С. 151.
  7. Книги двох письменниць із Дубенщини визнали кращими в області. Теза TV. Процитовано 20 січня 2023.

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya