Пшеничники (Івано-Франківський район)
Пшени́чники — село Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Входить до складу Тисменицької міської громади. Колишні назви — Перенесники, Пшенеснікі. Невеличке село, що розкинулося по правому боці річки Ворона, яка взяла свою назву від кольору її води. З новітньої історіїЗа даними облуправління МГБ у 1949 р. у Тисменицькому районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Вільшаниця, Милування і Пшеничники.[1] Поблизу села розкопками зафіксоване масове поховання закатованих жертв сталінських репресій[2]. За результатами експертизи, яку зробив член «Меморіалу», колишній судово-медичний експерт, Омелян Левицький, там було знайдено понад 600 людей. Як припускають дослідники, поховання походить з 1939–1941 рр. Велика кількість останків закатованого мирного населення без одягу разом із десятками дитячих черепів, у тому числі немовлят, свідчить про ще один кривавий злочин комуністичного режиму. Розкопки розпочалися 14 вересня 2010 р. Криміналістична експертиза фрагментів 11-ти останків, переданих міліцією для встановлення їхнього віку в місцевий медуніверситет, визначила їх як останки давніх жителів краю — від неоліту до часів Галицької Русі (від кількох тисяч до п’ятисот років тому).[3] Судово-медичний експерт-криміналіст Омелян Левицький, котрий проводив офіційну експертизу останків жертв сталінського режиму в «Дем’яновому Лазі» і загалом зробив висновок судово-медичної експертизи понад двом тисячам людських останків закатованих у в області та в Україні відзначив, що твердження про трипільців суперечить багатьом іншим ознакам, зокрема в деяких останках виявлено навіть сучасні зубні пломби.[4] Голова «Батьківщини» в облраді Юрій Романюк вступився за науковців медуніверситету: «На якомусь етапі відбулася свідома підміна доказів. Замість залишків людських фрагментів тіл, похованих у 1940-50 роках, у медуніверситет попали якісь невідомі залишки трипільської культури». Івано-Франківська обласна рада не визнала належність результатів експертизи, постановивши вважати найдені рештки жертвами НКВС і запропонувала поховати їх за християнським обрядом.[3][5] Знайдені рештки людей зберігалися кілька років в активістів «Меморіалу» в невідомому місці, оскільки міліція неодноразово намагалась вилучити їх.[4] Панахида та перепоховання останків відбулися 9 травня 2013 року.[6][7][8][9] Повстанці боролись до середини 1950-х років.[10] Також жителі села шанують пам'ять про повстанців-борців проти комуністичного режиму[11]. Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia