Пюрекс-процесП'юрекс-процес, пурекс-процес (від англ. Plutonium-Uranium Recovery by Extraction, PUREX), «регенерація урану і плутонію за допомогою екстракції»; у вітчизняній літературі зазвичай водно-екстракційна або екстракційно-сорбційна технологія на основі трибутилфосфату) - технологічний процес переробки відпрацьованого ядерного палива. ІсторіяП'юрекс-процес був відкритий хіміками Хербертом Андерсоном та Ларнедом Брауном Аспрі в Металургійній лабораторії університету Чикаго в рамках Манхеттенського проекту. Їх начальником у цей час був Глен Сіборг; Заявка на патент «Процес вилучення плутонію за допомогою розчинника» (англ. Solvent Extraction Process for Plutonium) була подана в 1947, трибутилфосфат там згадується як основний реагент, який виконує основну частину хімічної реакції. Досліджуючи методи виділення урану шляхом екстракції з 1950 р., радянський хімік С.М. Карпачова разом зі своїм німецьким колегою Максом Фольмером запропонувала використовувати трибутилфосфат[1] (ТБФ) для екстракції урану та плутонію без добавок мінеральних солей, через які збільшувався обсяг відходів, а потім і застосовувати синтин як розріджувач. У 1955 році С. М. Карпачова з колегами підготували заявку на патент розробленої схеми застосування ТБФ із синтином. Роботи Карпачової започаткували впровадження ТБФ в радянську атомну промисловість.
|
Portal di Ensiklopedia Dunia