Олексій Пєхов (рос. Алексей Юрьевич Пехов) — російський письменник, працює в основному в жанрі фентезі.
Найбільш відомий за фентезійною трилогією «Хроніки Сіали» (про крадія Гарета).
У 2011 році перша книга Хронік Сіал «Shadow Prowler» була номінована на престижну фентезі-премію «The David Gemmell Legend Award for Fantasy — 2011» (DGLA) в номінації «Morningstar (Best Fantasy Debut)». У 2012 році друга книга Хронік Сіал «Shadow chaser» потрапила в лонг-лист премії «2011/12 David Gemmell LEGEND Award».
Дружина — російська письменниця-фантаст Олена Бичкова (з 2004 р.)
Нагороди та премії
- «Меч без імені» — 2002 за роман «Той, хто крадеться в тіні» (найкращий дебют).
- «Срібний кадуцей» — 2003 за трилогію «Хроніки Сіали» (найкращий серіал).
- Роман «Під знаком мантикори» — «Найкраще вітчизняне фентезі-2004» і «Книжка року» за версією журналу «Світ Фантастики», премія «Відкриття себе» конвенту «Портал».
- «Срібний Кадуцей» — 2006 за цикл «Вітри та Іскри» (найкращий серіал).
- «Мандрівник» — 2006 за роман «Кіндрет. Кровні брати» (найкраще міське фентезі 2000—2005).
- Роман «Пересмішник» — «Найкраще вітчизняне фентезі-2009» за версією журналу «Мир фантастики».
- Роман «Страж» — «Найкраща вітчизняна фантастика -2010» за версією журналу «Мир фантастики». Також номінувався на премію «Мандрівник».
- Медаль імені А. П. Чехова. За гідний внесок у розвиток російської культури (2010).
- 2011 року перша книга «Хронік Сіали» «Shadow Prowler» номінована на престижну фентезі-премію «The David Gemmell Legend Award for Fantasy — 2011» (DGLA) у номінації «Morningstar (Best Fantasy Debut)».[2]
- У 2015 році роман «Проклятий горн» визнано «Книгою року» за версією сайту «Fantlab.ru».
- У 2015 році на міжнародній фантастичній конференції «Роскон-2015» отримав премію «Фантаст року».
Бібліографія
Романи
| Цикл
|
Рік видання
|
Оригінальна назва
|
Назва твору
|
Примітка
|
| «Хроніки Сіали»
|
2002
|
Крадущийся в тени
|
Той, хто крадеться в тіні
|
|
| 2002
|
Джанга с тенями
|
Джанга з тінями
|
|
| 2003
|
Вьюга теней
|
Завірюха тіней
|
|
|
|
2003
|
Последний завет
|
Останній завіт
|
у співавторстві з Андрієм Єгоровим
|
| -
|
2004
|
Под знаком Мантикоры
|
Під знаком Мантікори
|
|
| Вітер та Іскри — Хроніки Хари
|
2005
|
Искатели ветра
|
Шукачі вітру
|
|
| 2006
|
Ветер полыни
|
Вітер полину
|
|
| 2008
|
Жнецы ветра
|
Женці вітру
|
|
| 2008
|
Искра и ветер
|
Іскра і вітер
|
|
| Кіндрет
|
2005
|
Киндрэт. Кровные братья
|
Кіндрет. Кровні брати
|
у співавторстві з Оленою Бичковою та Наталією Турчаніновою.
|
| 2007
|
Колдун из клана Смерти
|
Чаклун із клану Смерті
|
| 2009
|
Основатель
|
Засновник
|
| 2010
|
Новые боги
|
Нові боги
|
| -
|
2009
|
Пересмешник
|
Пересмішник
|
|
| Страж
|
2010
|
Страж
|
Страж
|
|
| 2011
|
Аутодафе
|
Аутодафе
|
|
| 2012
|
Золотые костры
|
Золоті вогнища
|
|
| 2014
|
Проклятый горн
|
Проклятый горн
|
|
| Заклинателі
|
2011
|
Заклинатели
|
Заклинателі
|
у співавторстві з Оленою Бичковою та Наталією Турчаніновою.
|
| 2014
|
Ловушка для духа
|
Пастка для духа
|
| Світ на кордоні з Ізнанкою
|
2008
|
Особый почтовый
|
Особливий поштовий
|
|
| 2012
|
Ловцы удачи
|
Ловці удачі
|
роман по світу Ізнанки, історія появи Ласа на Черепашачому острові.
|
| Синє полум'я
|
2014
|
Летос
|
Летос
|
|
| 2015
|
Синее пламя
|
Синє полум'я
|
|
| 2019
|
Талорис
|
Талорис
|
|
| 2020
|
Белый огонь
|
Білий вогонь
|
|
| 2021
|
Ткущие мрак
|
Ткучі морок
|
|
| 2023
|
Цветок яблони
|
Квітка яблуні
|
|
| Майстер Снів
|
2014
|
Мастер Снов
|
Майстер Снів
|
у співавторстві з Оленою Бичковою та Наталією Турчаніновою.
|
| 2015
|
Создатель кошмаров
|
Творець кошмарів
|
| 2017
|
Эринеры Гипноса
|
Еринери Гіпносу
|
| 2023
|
Бич сновидений
|
Біч сновидінь
|
| Споглядач
|
2016
|
Созерцатель
|
Споглядач
|
|
| 2018
|
Тень Ингениума
|
Тінь Інгеніума
|
|
| Птахи і сонцесвіти
|
2024
|
Птицеед
|
Птахоїд
|
|
Повісті та оповідання
| Збірник
|
Рік видання
|
Оригінальна назва
|
Назва твору
|
Примітка
|
| -
|
2001
|
Чудесное приключение
|
Чудова пригода
|
|
| -
|
2002
|
На закате эпохи
|
На заході епохи
|
у співавторстві з М. Певзнером
|
|
|
2004
|
Под флагом милорда Кугеля
|
Під прапором мілорда Кугеля
|
у співавторстві з Парфьоновою Анастасією
|
|
|
2004
|
Пряха
|
Пряха
|
у співавторстві з Парфьоновою Анастасією
|
| Темний мисливець
|
2006
|
Змейка
|
Змійка
|
оповідання-приквел до «Хронік Сіали»
|
| Пожиратель душ
|
Пожирач душ
|
оповідання за світом циклу «Вітру та Іскр»
|
| Цена свободы
|
Ціна свободи
|
оповідання-приквел до циклу «Вітри та Іскри»
|
| Тёмный охотник
|
Темний мисливець
|
повість-приквел до циклу «Кіндрет», у співавторстві з Оленою Бичковою і Наталею Турчаніновою.
|
| Особый почтовый
|
Особливий поштовий
|
повість, «Світ на кордоні Ізнанки»
|
| Последняя осень
|
Остання осінь
|
|
| Дождь
|
Дощ
|
Постапокаліпсис
|
|
|
2021
|
Дневник на океанском берегу
|
Щоденник на океанському березі
|
|
|
|
2021
|
21:3
|
21:3
|
|
Комікси
| Рік видання
|
Оригінальна назва
|
Назва коміксу
|
Примітка
|
| 2023
|
Хроники Сиалы. Харьганова пустошь
|
Хроніки Сіали. Харьганова пустка
|
[3]
|
| 2023
|
Страж. Ведьмин яр
|
Страж. Ведьмин яр
|
EAN 9785907637641
ISBN 978-5-907637-64-1
|
Російсько-Українська війна
Станом на 4 квітня 2022 року Олексій Пєхов жодним чином не виказав осуд щодо дій російських військових в Україні. Разом з тим у перші дні після 24 лютого 2022 року, Олена Бичкова, дружина Олесксія Пехова публікувала дописи в соціальній мережі Instagram, в котрих виправдовувала анексію Криму та інші злочинні дії РФ проти України[джерело?].
Враховуючи, що усі книги Олексія Пєхова, окрім Хронік Сіали, були написані в співавторстві з Єлєною Бичковою, Олексій Пєхов підтримує збройну агресію РФ проти України.
Примітки
Посилання
