Південний машинобудівний завод
Державне підприємство «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» (Південний машинобудівний завод, Південмаш, ВО ПМЗ) — провідне українське підприємство із виробництва ракетно-космічної техніки та технологій оборонного, наукового та народногосподарського призначення в місті Дніпрі. Виробляє ракети-носії на екологічно чистих видах палива[2]. За їхньою допомогою у космос відправляють комерційні вантажі у рамках міжнародного проєкту «Морський старт»[3]. ВиробництвоУ виробництві поєднані технології, що об'єднують металургійну, металообробну, збирально-зварювальну, інструментальну галузі виробництва. ПродукціяСтаном на 2011 рік, в складі «Південмашу» перебувало 86 цехів та 82 відділів, де працювало близько 6300 осіб. За шість місяців 2011 року було вироблено промислової продукції на суму понад 135 мільйонів гривень, що становило понад 128 відсотків до відповідного періоду минулого року. На той час діяльність «Південмашу» було зосереджено на виконанні наступних завдань:
Таким чином, окрім ракет, завод випускав тролейбуси ЮМЗ-Т1, ЮМЗ-Т2 та ЮМЗ Е186; автобус А186; трактори ЮМЗ-6, ЮМЗ 8040.2, ЮМЗ 8244.2, ЮМЗ 8080 та іншу техніку.
Історія Підприємство було утворено 21 липня 1944 року, як автомобілебудівний завод — Дніпропетровський автомобільний завод (ДАЗ).[4] У 1951 році завод був перепрофільований на серійний випуск ракет Р-1, Р-2 та Р-5 розробки Сергія Корольова. З 1954 року завод розпочав виробництво балістичних ракет стратегічного призначення Р-12, Р-16, Р-36 та інших розробки КБ «Південне» під керівництвом Михайла Янгеля. Починаючи з 60-х років ВО ПМЗ, крім бойових ракет стає виробником ряду унікальних космічних носіїв, а також космічних апаратів. Завдяки Дніпропетровському проєктному інституту Південмаш став основною ракетно-космічної галузі СРСР, брав участь у найбільших і найсучасніших на той час проєктах космічної галузі. Це відбувалось за активної участі спочатку головного інженера (1956—1960), а в 1960—1985 головного директора проєктного інституту Дмитра Ярмольчука. 14 серпня 2017 року[5] у статті американського видання New York Times було висловлено припущення, що двигуни північнокорейських ракет вироблені на українському підприємстві «Південмаш», яке начебто ґрунтувалося на дослідженні Майкла Еллемана[6]. Пізніше дослідник опублікував спростування такого твердження[7]. Висновком дослідження насправді було те, що різкий прогрес ракетобудування КНДР пояснюється імпортом технологій, а враховуючи те, що ракетний двигун на рідкому паливі, використаний КНДР, базується на радянських двигунах РД-250, розроблених російським підприємством «Енергомаш», і був модифікований для виконання ролі стартового ракетного двигуна у північнокорейських ракетах Hwasong-12 та Hwasong-14, то такий імпорт найімовірніше відбувся з пострадянського простору[6] Марія Буджерин, дослідник Belfer Center, Harvard's Kennedy School та Андрій Жалко-Титаренко, колишній віцепрезидент SpacePort у статті для Atlantic Council спростовують можливість причетності українського підприємства до північнокорейської ракетної програми.[8]. Президент України Петро Порошенко ініціював розслідування щодо можливого постачання ракетних двигунів до КНДР[9]. Подібне розслідування можливо буде проведене ООН[10]. 15 липня 2022 року, під час російського вторгнення в Україну, окупанти завдали кілька ракетних ударів по м. Дніпру, пошкодивши завод «Південмаш»[11]. В результаті загинуло троє осіб, 16 було поранено[12]. 1 серпня 2023 року зі східної Вірджинії (США) було здійснено запуск космічної ракети «Antares» серії 230 компанії Northrop Grumman. Ракета-носій вивела на орбіту вантажний космічний корабель, який прямував до МКС. Перший ступінь ракети був розроблений в державному конструкторському бюро «Південне» та зібраний на заводі «Південмаш». Проте даний політ став останнім для цього типу ракет[13]. Директори заводу
Інциденти27 січня 2022 року, о 03:40, на території заводу за невідомих обставин було розстріляно варту військовослужбовців 1 ПО ОВДО НГУ МВС України. В результаті цього п'ятеро осіб загинули, а ще п'ятеро отримали поранення[14][15][16]. Див. також
Примітки
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Південний машинобудівний завод
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
