Півненко Олександр Сергійович

Олександр Півненко
Олександр Сергійович Півненко
 Бригадний генерал
Загальна інформація
Народження21 лютого 1986(1986-02-21) (39 років)
Німецька Демократична Республіка
Національністьукраїнець
Alma MaterКриворізький ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою, Харківський інститут танкових військ і Національний університет оборони України Редагувати інформацію у Вікіданих
Псевдо«Каскад»
Військова служба
Роки служби2003—н.ч.
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС МВС
Рід військ Національна гвардія
Формування
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Командування
08.07.2023   Національна гвардія, командувач
2023 Східне ТрУ НГУ, начальник
2022—2023
 3 БрОП, командир
Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олекса́ндр Сергі́йович Півне́нко (нар. 21 лютого 1986) — український військовослужбовець, бригадний генерал Національної гвардії України. Командувач Національної гвардії України, член Ставки Верховного Головнокомандувача (з 2023). Учасник російсько-української війни, що відзначився у ході російського вторгнення в Україну. Герой України (2023).

Життєпис

Олександр Півненко народився 1986 року у НДР, в родині військовослужбовця.[1][2]

2003 року закінчив Криворізький ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою.

2008 року закінчив Військовий інститут танкових військ НТУ «ХПІ» (м. Харків), отримав диплом спеціаліста (тактичний рівень).

2021 року закінчив Національний університет оборони України (оперативно-тактичний рівень).[1]

Проходив службу з 2008 до 2022 року в Окремому загоні спеціального призначення «Омега» Національної гвардії України в Києві[3] та Харкові на посадах бійця, командира групи, першого заступника командира та командира.

Станом на 2011 рік офіцер загону спеціального призначення та боротьби з тероризмом 1-ї бригади оперативного призначення.[4]

Від 2018 — командир окремого загону спеціального призначення «ОМЕГА» Східного територіального управління НГУ.

Брав активну участь в АТО/ООС; від 24 лютого 2022 — у відсічі повномасштабного російського вторгнення військ РФ в Україну. Того ж року призначений командиром 3-ї бригади оперативного призначення.[5]

Проявив мужність та професіоналізм під час боїв за Харків, звільнення його передмість (зокрема селища Кутузівка, сіл Мала Рогань і Циркуни Харківського району) та утримання бойових позицій біля м. Торецьк Бахмутського району на Донеччині. Під командуванням полковника Олександра Півненка бійці 3 БрОП ліквідували значну кількість живої сили та військової техніки російських окупантів, зокрема чотири танки на об'їзній дорозі під Харковом у перший день широкомасштабного вторгнення та літак Су-25, пілота якого затримали; знищили вісім БМП, дві установки ЗУ-23-2, 22 одиниці автомобільної техніки та реактивну систему залпового вогню. Неодноразово допомагав з евакуацією мирного населення.[1]

2023 року призначений начальником Східного територіального управління НГУ.[1]

8 липня 2023 року указом Президента України призначений командувачем Національної гвардії України[6][7][8][9][10]. 10 липня Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко представив Півненка командному складу НГУ.[11]

25 липня 2023 року введений до Ставки Верховного Головнокомандувача.[12]

Скандали та звинувачення

9 травня 2025 року співробітники НАБУ провели обшуки у низки посадовців Національної гвардії України. Рішенням Міністра внутрішніх справ шість посадовців відстороненні від займаних посад на час проведення розслідування[13]. 12 травня у НГУ повідомили, що командувач Національної гвардії України продовжує виконувати свої обов'язки[14][15].

Особисте життя

2004 рік встановив рекорд Харківського інституту танкових військ, виконавши за 55 хвилин 301 підйом-переворот.[1]

24 березня 2019 року брав участь у забігу на 21,097 км[16]

34 Пивненко Александр 568 00:42:51 01:26:12 4:05 МУЖ 27

23 грудня 2020 року особистий рекорд у виконанні вправи на прес 30 хв — 870 повторів.[17]

9 грудня 2021 року особистий рекорд у виконанні вправи на прес 60 хв — 1756 повторів.[18]

Нагороди

  • орден святого вмч. Юрія Переможця Митрополита Київського і всієї України (17 лютого 2025) — за віддане служіння Богові й України, та жертовність у захисті добра і правди;
  • знак пошани Харківської обласної ради «За заслуги перед Харківщиною» (06 листопада 2023 року) — за сумлінне виконання обов'язків, вірність українському народу, особисту мужність під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України;
  • звання Герой України з вручення ордена «Золота Зірка» (23 березня 2023) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[19];
  • орден «За мужність» II ступеня (30 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі;[20]
  • орден «За мужність» III ступеня (17 червня 2016) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі;[21]
  • почесна грамота Київської обласної державної адміністрації із врученням іменного годинника (30 березня 2011) — за багаторічну бездоганну службу, зразкове виконання службових обов'язків, високий професіоналізм та у зв'язку із Днем внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.[22]

Військові звання

Джерела

  • бригадний генерал О. С. Півненко. «Війна все змінює, керівництво шукає кращих, щоб швидко діяти» // Національна гвардія України. Герої України 2014—2024 / НГУ: авт.-упоряд. Валерія Агібалова. — Київ: Фенікс, 2024. — С. 150—155 : іл. ISBN 978-966-136-998-5
  • Службово-бойова діяльність підрозділів спеціального призначення Національної гвардії України: навч. посіб. / О. С. Півненко та ін. Харків: НА НГУ, 2025. Ч. 1. 232 с.[1]

Примітки

  1. а б в г д Півненко Олександр Сергійович / А. І. Шушківський // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023.
  2. Ілля Нежигай (8 лютого 2023). Зеленський призначив Олександра Півненка новим командувачем Нацгвардії. Факти. Процитовано 10 липня 2023.
  3. Олександр Сергійович — український військовослужбовець, командувач Нацгвардії[недоступне посилання]
  4. «Про відзначення Почесною грамотою Київської обласної державної адміністрації військовослужбовців внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України» // Київська ОДА. — 2011. — 30 березня.
  5. О. Яромоленко. В МВС розповіли деталі про «Гвардію наступу» та назви нових штурмових бригад. Полк «Азов» теж розширять до бригади // Бабель. — 2023. — 3 лютого.
  6. Указ Президента України від 8 липня 2023 року № 431/2023 «Про призначення О.Півненка командувачем Національної гвардії України»
  7. Президент призначив Олексія Півненка командувачем Нацгвардії. www.ukrinform.ua (укр.). 8 липня 2023. Процитовано 8 липня 2023.
  8. Президент призначив нового командувача Нацгвардії. Радіо Свобода. 8 липня 2023. Архів оригіналу за 12 липня 2023. Процитовано 19 лютого 2025.
  9. Глава держави повідомив про призначення Героя України полковника Олександра Півненка командувачем Національної гвардії // Офіційне інтернет-представництво президента України. — 2023. — 8 липня.
  10. Президент призначив нового командувача Нацгвардії. Радіо Свобода. 8 липня 2023.
  11. Ігор Клименко представив нового командувача Національної гвардії України Олександра Півненка - НГУ. ngu.gov.ua. Процитовано 10 липня 2023.
  12. Указ Президента України від 25 липня 2023 року № 444/2023 «Про зміну у складі Ставки Верховного Головнокомандувача»
  13. МВС після обшуків відсторонило шістьох керівників Нацгвардії: що відомо. РБК-Украина (укр.). Процитовано 14 травня 2025.
  14. Обшуки у Нацгвардії: у МВС відсторонили шістьох посадовців. LB.ua. 10 травня 2025. Процитовано 11 травня 2025.
  15. Нацгвардія спростувала, що командувача Півненка було звільнено. LIGA (укр.). 12 травня 2025. Процитовано 13 травня 2025.
  16. Регистрация на Kharkiv Half Marathon 2019. sportevent.com.ua (рос.). Процитовано 13 травня 2025.
  17. Дивіться популярні відео | Facebook. www.facebook.com (укр.). Процитовано 13 травня 2025.
  18. Прийшов грудень! Час рекордів! В минулому році 23 грудня виконав прес 870 повторів за 30 хв! Сьогодні (09.12.21) 900 повторів встиг за 30 хв! Але це не... | By Oleksandr Pivnenko | Facebook (укр.). Процитовано 13 травня 2025 — через www.facebook.com.
  19. Указ Президента України від 23 березня 2023 року № 175/2023 «Про присвоєння О.Півненку звання Герой України»
  20. Указ Президента України від 30 квітня 2022 року № 290/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  21. Указ Президента України від 17 червня 2016 року № 258/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
  22. Півненко Олександр Сергійович. Стопкор. Процитовано 10 липня 2023.
  23. Указ Президента України від 29 вересня 2023 року № 624/2023 «Про присвоєння військового звання»
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya