Північноамериканська футбольна ліга (1968–1984)
Північноамериканська футбольна ліга (англ. North American Soccer League, NASL) — професіональна футбольна ліга, що діяла з 1968 по 1985 рік і мала статус вищого футбольного дивізіону у США і Канаді. Це перша ліга в історії футболу США, що була популярною не лише в регіональному масштабі, а в усій країні. Найвищу популярність ліга мала наприкінці 1970-х років. У той період у ній завершували свою кар'єру такі футболісти як Пеле, Франц Бекенбауер, Карлос Альберто, Йоган Кройф та ін. Протягом декількох сезонів у лізі додатково проходив турнір з індор сокера. ІсторіяУ 1960-х роках внаслідок невеликої популярності футболу у США не існувало професіональної загальнонаціональної ліги (остання з них American Soccer League припинила існування ще у 1933 році). Проте живі трансляції чемпіонату світу 1966 року викликали значний інтерес у Сполучених Штатах. Внаслідок цього декілька функціонерів спортивної індустрії США вирішили створити нову професіональну лігу[1]. Було створено консорціум спортивних інвесторів (серед них були власники команд МЛБ і НХЛ) за назвою Національна професіональна футбольна ліга (англ. Національна професіональна футбольна ліга) — NPSL. В першому сезоні 1967 році разом з NPSL існувала ще одна ліга — Об'єднана футбольна асоціація (англ. Об'єднана футбольна асоціація, USA. Цю лігу офіційно підтримували федерації футболу США і Канади, а також ФІФА. Вона діяла за принципом Міжнародної футбольної ліги (англ. International Soccer League, ISL), що діяла у 1960—65 роках. USA запрошувала на два місяці влітку футбольні клуби з Європи, які виступали в чемпіонаті під іншими назвами і представляли міста США. NPSL, хоча й не мала офіційного схвалення від футбольних органів (це могло означати дискваліфікацію гравців, що грали у NPSL, у змаганнях під егідою ФІФА), змогла укласти угоду про трансляції матчів з компанією CBS і провела перший сезон, в якому зіграло 10 команд. Трансляції мали дуже низькі рейтинги і угоду було розірвано. У грудні 1967 року NASL і USA об'єдналися і створили Північноамериканську футбольну лігу. В першому сезоні взяло участь 17 команд, розподілені на 4 дивізіони. Команди майже повністю складалися з іноземних гравців. У складах 17 команд було лише 30 громадян США і Канади, а з них лише 13 були народилися в цих країнах.[2]. За відсутності власних стадіонів команди змушені були орендувати великі спортивні споруди. Низька відвідуваність матчів і високі зарплати іноземних футболістів призвели до того, що команди були збитковими. Вже в наступному сезоні залишилося лише 5 команд. Футбол і далі був чужим видом спорту для американської спортивної культури. Наприклад, у 1969 році середня відвідуваність складала 2930 глядачів на матчі. Поступове зростання інтересу до NASL почалося на початку 1970-х років. У 1971 році до ліги вступили 3 нових команди, серед яких і «Нью-Йорк Космос» — найвідоміша команда NASL. Чемпіон 1973 року «Філадельфія Атомз» мав середній показник відвідуваності 11500. В 1974—1975 роках кількість команд різко зросла до 20. Також з 1975 року в NASL почали приїжджати відомі футболісти, серед яких були Еусебіу і Пітер Бонетті. Значну увагу не лише у США, а й у світі привернув перехід до «Нью-Йорк Космос» бразильця Пеле. Пеле провів у NASL три сезони і у 1977 році завершив там кар'єру. Згодом у 1976 році «Лос-Анджелес Азтекс» підписав контракт з Джорджом Бестом, до «Нью-Йорк Космос» перейшов Франц Бекенбауер. Багато інших відомих гравців у той час виступали за інші клуби. В сезонах з 1976 по 1980 рік в NASL було 24 команди. З початку 1980-х років у лізі знову почалися фінансові труднощі, причиною яких були необґрунтовано велика частка зарплат гравців у загальних витратах, а також економічна криза у США, через яку власники команд змушені були закривати команди. По закінченні сезону 1981 року було ліквідовано 5 команд. Загальний дефіцит усіх 24 команд ліги склав близько 30 мільйонів доларів США[3]. Ще дві було закрито згодом за рішенням ліги, оскільки для них не вдалося знайти нових власників. Спад продовжився і останнім сезоном NASL став сезон 1984 року. Особливості правилЗа перемогу в матчі нараховувалося шість очок. За нічию Або за перемогу в серії пенальті) в різні роки нараховувалося від 3 до 4 очок. Також за кожен забитий в основний час гол нараховувалося одне очко, але не більше трьох в одному матчі. Також в лізі деякий час існувало модифіковане правило офсайду. КомандиЧемпіониЩорічні індивідуальні нагороди
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia