Пікулін Віталій Володимирович
Віта́лій Володи́мирович Піку́лін (народився 10 жовтня 1971, Ленінград[1]) — полковник Збройних сил України, заступник Командующего Силами спеціальних операцій, командир 3-го окремого полку спеціального призначення (Кропивницький) до січня 2016 року. З життєписуПікулін Віталій Володимирович народився 10 жовтня 1971 року у Ленінграді[2]. Служив у 10-й окремій бригаді спеціального призначення[3]. директивою Міністра оборони України від 3 червня 1998 року 10-ту бригаду спеціального призначення було переформовано на 1-й окремий полк спеціального призначення, який 7 вересня 2000 року отримав найменування 3-го полку спеціального призначення. До 2016 був командиром 3-го полку[4][5]. Під керівництвом Пікуліна бійці 3-го полку щорічно займали призові місця під час професійних міжнародних та вітчизняних змагань розвідувальних та спеціальних підрозділів[6][7]. На момент початку антитерористичної операції на сході України, 3-й полк спеціального призначення вважався одним із найбоєздатніших підрозділів в Україні. Віталій Володимирович Пікулін брав активну участь у Збройному конфлікті на сході України[3][8][9][10][11]. В 2016 став начальником управління Сил спеціальних операцій[12][13]. На даний момент є заступником командувача Сил спеціальних операцій України[14][15]. Повз свою основну діяльність займається розвитком спортивних[16] і дитячих військово-патріотичних організацій[17][18]. Керував відбиттям атаки чеченських найманців на Донецький аеропорт. Восени 2014 року балотується по 103-му виборчому окрузі від «Народного фронту» Яценюка в народні депутати України. На виборах до Кіровоградської обласної ради 2015 року балотувався від партії «Блок Петра Порошенка „Солідарність“». На час виборів проживав у Хмельницькому, був командиром 3-го окремого полку спеціального призначення[19]. Нагороди19 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня. Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia