Пісочник чорнощокий

?Пісочник чорнощокий
	;
Охоронний статус
	; Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Ядерні (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Сивкоподібні (Charadriiformes);
Родина:	Сивкові (Charadriidae);
Підродина:	Пісочничні (Charadriinae);
Рід:	Thinornis;
Вид:	Пісочник чорнощокий;
Біноміальна назва
	Thinornis novaeseelandiae; (Gmelin, 1789)
Посилання
Вікісховище:	Charadrius novaeseelandiae
Віківиди:	Thinornis novaeseelandiae
ITIS:	176535

Пісочник чорнощокий^[2] (Thinornis novaeseelandiae) — вид сивкоподібних птахів родини сивкових (Charadriidae).

Поширення

Ендемік Нової Зеландії. Раніше він був поширений на Південному та Північному островах Нової Зеландії, але вимер, ймовірно, через хижацтво інтродукованих котів і щурів. Він зберігся на одному невеликому острові Рангатіра на островах Чатем. У 1999 році виявлено невелику гніздову популяцію з 21 птаха на сусідньому Західному рифі. Проте у 2003 році колонія зникла. У 2001—2003 роках вид був успішно інтродукований на острів Мангере. У 1998 році був заселений на острів Портленд (що розташований між Південним і Північним островами), але популяція там знаходиться стабільно низькою на рівні 4-7 пар.

Чисельність

У 2015/16 роках загальна популяція нараховувала 65-70 гніздових пар, із загальною кількістю статевозрілих особин після розмноження на початку 2016 року близько 175 особин. Близько 70 % гніздових пар були в одному місці на острові Рангатіра. Це єдине населення, яке наразі можна вважати відносно безпечним і самодостатнім у довгостроковій перспективі. Чисельність на Рангатірі та Мангере наразі стабільна.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Charadrius novaeseelandiae: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 20 жовтня 2022
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.