Пітер Галлагер
Пі́тер Кілліан Га́ллагер (англ. Peter Killian Gallagher; нар.19 серпня 1955, Армонк, Нью-Йорк, США) — американський актор, музикант і письменник. За свою кар'єру знявся у великій кількості голлівудських фільмів. БіографіяНародився 19 серпня 1955 року у сім'ї Мері-Енн і Томаса Френсіса Галлагерів у невеликому містечку Армонк, розташованому на території американського штату Нью-Йорк. Батько був рекламним керівником, а мама вченим-мікробіологом[5][6][7]. Успадкувавши від батьків ірландське походження, виховувався в католицьких традиціях[8]. Закінчив середню школу Байрам Гілс і продовжив навчання в Массачусетсі, ставши студентом університету Тафтса. Саме за часів студентства майбутній актор і захопився театром. У складі університетської театральної трупи брав участь у безлічі постановок. Крім того, він брав участь у шоу-мюзиклах відомого композитора Стівена Сондгайма та співав у чоловічій акапельній групі під назвою «The Beelzebubs». Перші пропозиції про зйомки в кіно актор став отримувати ще наприкінці сімдесятих років, але його повноцінний дебют відбувся у 1980 році, коли він зіграв одну з провідних ролей у картині режисера Тейлора Гекфорда «Творець кумирів». Через два роки йому дісталася головна роль у комедійній мелодрамі Рендала Клайзера «Літні коханці». Акторська кар'єра пішла вгору. До початку дев'яностих років, він виконав понад п'ятнадцять ролей у кіно, деякі з яких для телебачення. У його списку того періоду числяться такі фільми як телевізійна драма Джозефа Сарджента «Грізний Джо Моран», картина в жанрі фентезі «Казкова дитина», драматична кінострічка режисера Конні Кайзермана «Моя маленька дівчинка», містична картина Ніла Джордана «Вищі духи » та ряд телесеріалів. Після того, як актор зобразив персонажа на ім'я Джон у драмі «Секс, брехня і відео» 1989 року, режисером якої виступив знаменитий Стівен Содерберг, Пітер Галлагер опинився на Бродвеї. У 1992 році бродвейська постановка «Хлопці та ляльки» збирала значну кількість глядачів і досить позитивні відгуки критиків. Втім, і як актор кіно він також залишався затребуваним. Протягом наступних п'ятнадцяти років він активно знімався і зіграв у понад п'ятдесят картин різних жанрів. Найбільш яскравими фільмами Галлагера є комедія 1993 року «Дивись на це», психологічний трилер 1996 року «Останній танець», телевізійна фантастична кінострічка 1998 року «Віртуальна одержимість», фільм жахів 1999 року «Будинок нічних примар», мелодрама 2009 року «Адам» та фільм Роберто Фаенци «Одного разу цей біль принесе тобі користь», який побачив світ у 2011 році. ФільмографіяТелебачення
Премії та нагороди
Примітки
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Пітер Галлагер
|
Portal di Ensiklopedia Dunia