Піщанська сільська громада (Черкаська область)
Піщанська сільська громада — територіальна громада в Україні, в Золотоніському районі Черкаської області. Адміністративний центр - село Піщане. Утворена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року.[1] Площа громади - 243.6 км², чисельність населення - 6835 осіб.[2] Одна з найменших громад району, займає восьме місце за площею та кількістю населення серед одинадцяти територіальних громад.[3] Адміністративно-територіальний устрійТериторіальний складГромада об'єднала п'ять сільських рад:[2] та вісім населених пунктів, із них сім сіл: і одне селище: Керівництво громадиНа перших місцевих виборах до громади 25 жовтня 2020 року на посаду голови обрано Семенюту Руслана Святославовича.[4] До складу ради громади обрано 22 депутата:[5]
НаселенняМоваРозподіл населення населених пунктів громади за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
МісцевістьГеографічне положенняГромада розташовується на лівому березі Кременчуцького водосховища річки Дніпро. Межує на півночі з Гельмязівською громадою, на сході та південному сході із Новодмитрівською громадою, на заході з Ліплявською громадою Черкаського району, на півдні із Мошнівською громадою Черкаського району (межа з останньою повністю проходить по поверхні Кременчуцького водосховища). Крайня північна точка знаходиться на північній околиці села Софіївка, крайня південна - на поверхні Кременчуцького водосховища південніше острова Випадковий, крайня західна - в лісовому масиві поблизу урочища Лучки. Східної точки немає, оскільки частина адміністративного кордону з Новодмитрівською громадою між селами Коврайські Хутори та Подільське проходить рівно з півночі на південь, і вона і є найсхіднішою частиною громади.[7] Умовно територію громади можна розділити на північну та південну частини по лінії залізниці, що проходить з південного сходу на північний захід.[8] Північніше цієї умовної лінії знаходяться села Гладківщина, Коврайські Хутори, Піщане та Софіївка, південніше - Бубнівська Слобідка, Нова Гребля та Шабельники. По обидва боки залізниці розташовується селище Гладківщина. РельєфЛандшафт рівнинний, з незначними коливаннями висот, в основному представлений степовою ріллею, що знаходиться на надзаплавних терасах Дніпра та Супою. Присутні також долини обох річок, що відділяються від терас чітко вираженими уступами. БіорізноманіттяФлораСтепова частина громади поза населеними пунктами переважно розорана, і використовується в господарській діяльності в якості полів для вирощування сільськогосподарської продукції. Поля розділені лісосмугами. Природна степова рослинність збереглась лише на незначних ділянках, які з різних причин не стали ріллею, наприклад, курганах. Є незначна кількість лісових ділянок, що знаходяться в управлінні Прохорівського лісництва (Піщане).[9] В заплавній частині ступінь розораності менший, є великі ділянки лісів (хвойних, мішаних та листяних), які знаходяться у віданні Вільхівського лісництва (Бубнівська Слобідка, Шабельники, Нова Гребля).[10] Також тут присутні зразки унікальних для даної місцевості заплавних біогеоценозів, які є рідкісними для Наддніпрянщини (після створення каскаду водосховищ), та плануються до включення у Канівський природний заповідник та у планований Національний природний парк "Середньодніпровський".[11][12] З природно-заповідного фонду присутні два ботанічні заказники - Сушківський, що знаходиться біля села Бубнівська Слобідка, в якому є насадження робінії звичайної та місце зростання рідкісної рослини астрагалу шерстистоквіткового, що занесена до Червоної книги України, а також Довгий, який розташовується у лісовому масиві між селами Шабельники та Дмитрівка, та є місцем зростання лікарських рослин - конвалії звичайної, кропиви дводомної, чистотілу звичайного та інших. ФаунаВ цілому в громаді представлена типова фауна Черкаської області, яка, в свою чергу, є частиною фауни України. Зокрема, тут знаходяться популяції сарн, диких кабанів, зайців, лисиць, білих лелек, білих чапель та інших типових для цих місць видів тварин. Також, в річках Дніпро і Супій та їхніх заплавах присутня рибальська іхтіофауна. Для охорони рідкісних червонокнижних видів водоплавних птахів та місць їхнього перебування на території громади створено два орнітологічних заказники: Озеро Широке та Бубнівські Сосни (обидва біля села Бубнівська Слобідка). Є мисливські угіддя під управлінням Національного Союзу Мисливців.[13] ГідрографіяВодні ресурси громади переважно представлені річками Дніпро та Супій, їхніми притоками, заплавними водоймами та штучними зрошувальними і осушувальними спорудами. ДніпроНайбільша річка України на території громади представлена Кременчуцьким водосховищем. Зокрема, тут знаходиться її лівобережний рукав, що має назву Горіхівка. Він відділяє острів Молодняги від основного берега річки, на якому до створення водосховища в 1960 році знаходилось село Бубнів. Також, напроти урочища Уступ, знаходиться невеликий острів Випадковий. Обидва острови та берег Горіхівки густо вкриті лісовою рослинністю, що знаходиться у віданні Вільхівського лісництва. В даних місцях, через незначний (практично відсутній) вплив штучних морів-водосховищ на русло Дніпра, збереглись природні ландшафти лівобережних заплав, боліт та озер. В перспективі існує план по включенню цих територій до складу створюваного Національного природного парку "Середньодніпровський".[11][12] Русло судноплавне (крім Горіхівки). Портова та інша прибережна інфраструктура відсутня. В заплавній долині Дніпра знаходяться населені пункти Бубнівська Слобідка та Шабельники. В межах громади також знаходиться невелике басейн зрошувального каналу, що прокладений від притоки Дніпра Горіхівки територією Ліплявської громади. Також там знаходиться насосна станція, що закачує воду в даний резервуар.[14] СупійДруга по величині річка громади - Супій, протікає по її території з півночі на південь, з невеликими поворотами русла на південний захід та південний схід. На півночі відрізок річки починається на межі з Гельмязівською громадою, далі протікає Піщаним, розділяючи його на дві частини. Закінчується на межі з Новодмитрівською громадою, протікаючи між селами Шабельники та Нова Гребля. Русло каналізоване, є велика кількість каналів та інших штучних споруд Супійської осушувальної системи. Також, на цьому відрізку у Супій зліва впадає річка Ковраєць, на якій знаходиться село Коврайські Хутори, а нижче справа впадає степова річка Супієць, що протікає землями сіл Бубнівська Слобідка та Шабельники, і є здебільшого пересохлою, та частково наповнюється водою лише навесні. Інші водоймиСеред інших природних та штучних водойм громади, що не були згадані у попередніх розділах, можна виділити відстійники селекційного племзаводу "Золотоніський"[15] і ставки в селі Бубнівська Слобідка,[16][17][18], Шабельники[19] та Піщане.[20][21][22] Транспортна інфраструктураТранспорт в громаді представлений наступними підкатегоріями: Автомобільний транспортПредставлений усіма автошляхами, що проходять в громаді. За підпорядкуванням їх умовно можна поділити на три види: державного значення, місцевого значення (як дороги у віданні Черкаської ОДА, так і комунальні шляхи населених пунктів), а також решта доріг, що не підпадають під перші дві категорії. Дороги державного значенняТериторією громади проходить 4 автошляхи державного значення, з них два національних (Н08 та Н02), та два територіальних (Т 2404 та Т 2412). Нижче подано коротку характеристику кожного відрізку шляху в межах територіальної одиниці:
Дороги місцевого значенняТериторією громади проходить 5 автошляхів місцевого значення, з яких 4 повністю (О240510, О240512, О240516 та О240524) та 1 частково (О240525). Нижче подано коротку характеристику кожного шляху (чи його частини в межах територіальної одиниці):
Залізничний транспортТериторією громади проходить тупикова залізнична гілка Золотоноша - Ліпляве. Лінія неелектрифікована, одноколійна (крім розширень на станціях Піщане-Черкаське та Гладківщина). Окрім вже згаданих станцій, на території громади також знаходяться зруйновані платформи Супій, Нова Гребля та Шабельники. Ділянка не використовується для пасажирського руху, є фактично занедбаною, і відсутня на офіційній карті Шевченківської дирекції Одеської залізниці (лише є позначка відгалуження, що не має жодного зупинного пункту).[24][25] Перетинає мостом річку Супій, та має два залізничні переїзди через автошляхи О240510 та О240512. Ділянка побудована на початку XX ст. в рамках проєкту Гришине-Рівненської залізниці, і, початково, сполучала Золотоношу з Миронівкою. У місті Канів був залізничний вокзал і залізничний міст через Дніпро. Цей міст був підірваний НКВС в серпні 1941 року під час німецько-радянської війни, а після її закінчення ділянка від Миронівки до Канева була демонтована. З того часу існує в нинішньому вигляді з незначними змінами (після побудови Канівської ГЕС була прокладена колія через неї від Ліплявого; з 2018 року ця ділянка демонтована).[24] Водний транспортСеред усіх водних об'єктів громади судноплавною є лише річка Дніпро (Кременчуцьке водосховище), по якому проходить межа з Мошнівською сільською громадою Черкаського району. Фарватер здебільшого проходить ближче до правого берега водосховища, тож в межах громади знаходиться лише короткий його відрізок між островами Плавучий та Молодняги.[26] Пристаней на відрізку берегової лінії водосховища в межах громади немає, найближча діюча пристань знаходиться в місті Канів, зруйнована - в Прохорівці. Також на протилежному від берегової смуги громади боці водосховища існувала пристань Тубільці. Трубопровідний транспортТериторією громади проходить підземний газопровід Уренгой — Помари — Ужгород, а саме його відрізок між компресорними станціями Софіївка та Ставище. Він проходить на південний схід та південь від усіх населених пунктів громади, вперше потрапляючи на її територію зі сходу, з Новодмитрівської сільської громади, прямує на південний захід, та за автошляхом Н08 знову повертається на територію попередньої. На південний схід від села Нова Гребля газогін знову заходить на територію громади, зберігаючи південно-західний напрям, перетинає автошлях Т 2404, після чого практично одразу вдруге покидає межі адміністративно-територіальної одиниці. Втретє газопровід повертається до земель громади південніше Нової Греблі, після чого знову покидає їх на дуже короткий відрізок, повертаючись вчетверте неподалік русла Супою. Після перетину річки поблизу села Шабельники від змінює напрям на західний та зберігає його до межі з Ліплявською сільською громадою.[27] Місцеве газове господарство обслуговується Золотоніським відділенням ПАТ "Черкасигаз".[28][29] Усі населені пукти громади газифіковані.[30] Примітки
Джерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
