П-18 (радіолокаційна станція) П-18 «Терек» (індекс ГРАУ — 1РЛ131, за кодифікацією НАТО — Spoon Rest D) — мобільна двокоординатна радіолокаційна станція кругового огляду метрового діапазону хвиль. Створена в Радянському Союзі в 1970-ті роки. МодифікаціїУкраїна П-18 «Малахіт» — наземна рухома завадозахищена радіолокаційна станція з висвітленням повітряної та надводної обстановки з цифровою обробкою та автоматичною передачею інформації. П-18 «Малахіт» призначена для автоматичного виявлення радіолокаційних цілей на фоні дії активних та пасивних завад природного та штучного походження, визначення координат (азимуту, дальності, радіальної швидкості), автоматичної зав'язки і супроводження траєкторій цілей та видачі їх координат і трас споживачам[1]. Пересувні радари «Малахіт» являють собою модернізовану версію радара П-18МУ «Терек», яка була прийнята на озброєння Радянської армії ще у 1971 році. У модернізованому варіанті застосована компенсація активних перешкод, цифрова обробка сигналів, вимірювання швидкості руху повітряних цілей, а також їх автоматичний пошук і супровід. «Малахіт» здатний також в автоматичному режимі передавати дані про виявлені повітряні цілі. Радіолокаційна станція розміщується на шасі КрАЗ і одному вантажному причепі (для порівняння, П-18МУ базується на двох автомобілях «Урал-375» або «Урал-4320» та двох причепах). Радар може виявляти цілі, що рухаються зі швидкістю до 1000 м/с і супроводжувати до 256 м/с з них. Виробником нової РЛС є холдингова компанія «Укрспецтехніка». Для заміни застарілих і енергоємних радарів радянського виробництва міністерство оборони України прийняло на озброєння (до парку ВПС країни) нові радіолокаційні станції «Малахіт» у січні 2012 року. Відповідний наказ підписав міністр оборони Михайло Єжель. У 2015 році було розпочато, а вже 2018 року вже була майже завершено розробку антени швидкого розгортання для РЛС «Малахіт»[2]. Оновлена антена була представлена на XV виставці «Зброя та Безпека 2018»[3]. У 2023 році оборонно-промисловий комплекс України розробив модернізовану версію радіолокаційної станції П-18С. Ця наземна мобільна радіолокаційна станція працює в діапазоні метрових хвиль. Призначена для автоматичного виявлення цілей, визначення поточних координат (азимут й дальність) і автоматичної передачі радіолокаційних даних користувачам. Станція має міцну конструкцію корпусу, оснащена сучасними системами життєзабезпечення, електроживлення, підйому антени та вирівнювання. Режимами роботи є можливість керувати дистанційно[4]. Оператори
РЛС П-18 «Терек» мали широке застосування в Радянському Союзі та країнах-сателітах. Ця РЛС також постачалась на експорт дружнім країнам. Після розвалу СРСР ці РЛС залишились на озброєнні в утворених державах.
УкраїнаУ липні 2018 року повідомлялося про передачу станції до ЗСУ[5][6]. Глава правління ХК «Укрспецтехніка» Віра Кошова у липні 2019 року повідомила, що з початку війни до Збройних сил України було поставлено близько 50 таких станцій[7][8]. 8 квітня 2020 року компанія «Укрспецтехніка» передала Повітряним Силам ЗС України чергову РЛС «Малахіт» з випередженням на півроку графіку виконання держоборонзамовлення[9]. Тактико-технічні характеристикиТехнічні характеристики РЛС модифікації «Малахіт»:
Примітки
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: П-18 (радіолокаційна станція)
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
