П.К.П. (фільм)

*П. К. П. (Пілсудський купив Петлюру)*
П. К. П. (Пілсудський купив Петлюру);
П. К. П. (Пілсудский купил Петлюру)
Жанр	історичний
Режисери	Аксель Лундін; Георгій Стабовий;
Сценарист	Георгій Стабовий; Я. Лівшиць;
У головних ; ролях	Ляров Матвій Львович, Тютюнник Юрій Йосипович, Ужвій Наталія Михайлівна і Sergey Kalinind
Оператор	Фрідріх Вериго-Даровський; Маріус Гольдт; Йосип Гудима; Георгій Дробін;
Художник	Соломон Зарицький; Сергій Худяков
Кінокомпанія	ВУФКУ Одеса
Тривалість	67 хв.
Мова	німий (українські/російські інтертитри)
Країна	СРСР
Рік	1926
Дата виходу	28 вересня 1926 (Київ); 8 червня 1928 (Москва)
IMDb	ID 7410882

П. К. П. (Пілсудський купив Петлюру) (рос. П. К. П. (Пілсудский купил Петлюру)) — агітаційний український радянський німий художній фільм, один з перших дослідів радянської історико-революційної постановки з батальними сценами. Оповідає про боротьбу радянських військ із загонами української націоналістичної еміграції (петлюрівцями) і підпілля на початку 1920-х років.

Фільм відомий участю в ньому одного з лідерів цього руху, Юрка Тютюнника, який зіграв у фільмі самого себе й за сценарієм фільму перейшов на бік совітів та «розкаявся». Спочатку у фільмі також знімався та грав себе і Григорій Котовський, але в період зйомок він був убитий, і його роль виконав актор Борис Зубрицький. Кінодебют Наталії Ужвій.

У фільмі є звичний для російської антиукраїнської пропаганди образ так званого «антисеміта Симона Петлюри», який має на меті закріпити за Петлюрою та українцями тавро «антисемітів» та «вбивць».

З восьми частин фільму збереглися всі окрім четвертої частини.^[1]

Сюжет

Початок 1920-х років. Симон Петлюра в Польщі домовляється з поляками про підтримку. Кіннота Григорія Котовського примушує Петлюру тікати до Польщі. Юрко Тютюнник, що приходить Петлюрі на зміну, намагається організувати контрреволюційні дії, захопити владу в Україні. Але цього не сталося: заколот своєчасно розкрито…^[1]