РБ-301Б «Борисоглєбськ-2»
РБ-301Б «Борисоглєбськ-2» (рос. «Борисоглебск-2») — російський автоматизований комплекс радіоелектронного придушення. Призначений для придушення систем супутникового зв'язку та радіонавігаційних систем КХ та УКХ діапазонів.[1]  Загальні відомостіПередбачалося що головним виконавцем ДКР «Борисоглєбська-2», поставленої замовником у 2004 році, буде ТНІІР «Ефір», а ВАТ "Концерн «Созвездие» (укр. Сузір'я) — виконавцем складових частин ДКР з розробки засобів радіорозвідки КХ і УКХ діапазонів і ПУ комплексу «Борисоглєбськ-2». Але у 2009 році ВАТ "Концерн «Созвездие» став основним розробником проєкту. У 2010 році були проведені державні випробування нового комплексу, за результатам котрих він був рекомендований до прийняття на озброєння.[2] Програмне забезпечення (ПЗ) комплексу розроблялося за єдиними вимогами до інтерфейсу автоматизованого робочого місця операторів, що забезпечує зручність робіт посадових осіб при переході з одного об'єкта на інший.[2] У 2009—2010 роках комплекс "Борисоглєбськ-2″ проходив перші випробування, а у 2011 планували налагодити серійне виробництво комплексу.[3] Перші 8 комплексів були поставлені у війська у 2013 р. За 2014-15 роки до війська було поставлено 14 комплексів.[2] Тактико-технічні характеристикиЧас розгортання 15 хв.[2] Пункт управління Р-300КМВ — складає чотири особи.[2] Склад комплексуПункт управління Р-300КМВ та окремі машини зі станціями радіоелектронного обладнання Р-378БМВ, Р-330БМВ, Р-934БМВ і Р-325УМВ. Повний комплект комплексу включає дев'ять різних машин з різним набором обладнання. Всі засоби встановлені на базі багатоцільового транспортера-тягача легкого бронювання — МТ-ЛБ. До складу «Борисоглєбськ-2» включено кілька дизельних генераторів. Передбачено можливість подання живлення від існуючої цивільної чи промислової інфраструктури. У такому випадку машини комплексу можуть підключатися до мережі з напругою 220 або 380 В і частотою 50 Гц.[2] Серед засобів комплексу є можливість виконання радіотехнічної розвідки та встановлення радіотехнічних перешкод.[4] Бойове застосуванняРосійсько-українська війна3 лютого 2015 комплекс був зафіксований в районі Брянки.[3] У 2016 році бойовики окремої роти РЕБ були зафіксовані з комплексом під Луганськом.[5] 13 березня 2022 року стало відомо що Збройні Сили України захопили комплекс радіоелектронної боротьби РБ-301Б «Борисоглєбск-2» росіян.[4] 13 вересня 2022 року стало відомо що в харківській області українські військові захопили російську станцію перешкод «Р-934БМВ».[6] то' 16 жовтня 2023 року стало відомо що українські військові знищили російську станцію Р-934БМВ комплексу «Борисоглєбск-2» за допомогою FPV-дрона.[7] За повідомленням Юрія Бутусова (від 23 жовтня 2023) бійці підрозділу аеророзвідки Flying Skull виявили станцію радіоелектронної боротьби «Борисоглєбск-2», яка була замаскована в лісосмузі. Після отримання координат українській артилерії вистачило одного пострілу для знищення техніки противника.[8] 11 червня 2024 року стало відомо, що військові роти ударних дронів «Тайстра»[9] 10-ї гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» уразили комплекс «Борисоглєбск-2» росіян за допомогою FPV дрона[10][11]. 15 листопада 2024 року дальньою повітряною розвідкою 414 ОПУБАС Птахи Мадяра було виявлено РЕБ Борисоглєбськ-2 в районі села Сергіївка на Покровському напрямку Донецької області. Окремий загін безпілотних систем спеціального призначення «Тайфун» Національної гвардії України у співпраці з 14 Штурмовою бригадою НГУ - «ЧЕРВОНА КАЛИНА» багаторазово уразив російську станцію за допомогою дронів FPV. В результаті повторної дальньої повітряної дорозвідки 414 ОПУБАС Птахи Мадяра було виявлено, що засіб не знищено, що призвело до необхідності нанесення повторного ураження спецзасобами. В ніч з 15 на 16 листопада силами розрахунку пілотів 414 ОПУБАС Птахи Мадяра, а саме екіпажем нічного бомбера Вампір було нанесено 6 зафільмованих ударів тяжкими боєприпасами запалювальної, камулятивноі та фугасної дії, в результаті чого РЕБ-станцію Борисоглебськ-2 знищено. В результаті проведення ранкової дорозвідки 414 ОПУБАС Птахи Мадяра підтверджено знищення.[12][13][14][15] ЕксплуатантиГалерея
Див. такожПримітки
|
||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
