Радецька Альона Юріївна

Ця стаття не має шаблону-картки. Можливо, потрібен шаблон {{письменниця}}. Ви можете допомогти проєкту, додавши його у статтю.

Радецька Альона Юріївна (16 березня 1991, село Проскурівка Хмельницький район Хмельницької області) — українська поетеса, журналістка, літературна критикиня. Членкиня Національна спілка журналістів України (2016) та Національна спілка письменників України (2023).

Навчалася у Проскурівській ЗОШ І-ІІІ ступенів, яку закінчила 2008 року із золотою медаллю. Цього ж року вступила в Національний університет «Острозька академія» на гуманітарний факультет, спеціальність «Літературна творчість». Після закінчення магістратури Національний університет «Острозька академія» у 2013 році отримала диплом з відзнакою за спеціальністю «Українська мова і література» за фахом — викладач української мови і літератури. З 2013 по 2016 роки працювала редакторкою ярмолинецького районного освітянського вісника «Шкільний світ». Згодом переїхала у м. Хмельницький і працювала молодшим науковим співробітником Хмельницький обласний літературний музей. З вересня 2022 року до серпня 2023 року — старшим науковим співробітником. З вересня 2023 року до січня 2025 — методистка першої категорії медіа-інформаційного відділу Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтва. З січня 2025 року — завідувач сектору регіональної і правової інформації відділу краєзнавства Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека. На громадських засадах секретар Хмельницької обласної організації Національної спілки письменників України.

Поетичні й прозові твори неодноразово публікувалися у районних та обласних газетах: «Шкільний світ», «Вперед», «Подільські вісті», «Проскурів» (газета). У всеукраїнських виданнях — «Українська літературна газета», «Літературна Україна» (нині Літературна газета"),«Слово Просвіти», журналі «Дзвін» та у альманахах.

У творчому доробку письменниці три книги: поетичні збірки «Я розмовляла з твоїми очима…» (2014)^[1], «Сві(й)ти» (2023)^[2] та книга відгуків і рецензій на видання українських письменників «Життєствердні істини»(2020)^[3] , що перевидана у 2021 р.

Стипендіатка Президента України (2023)^[4], лавреатка Хмельницької міської премії імені Богдана Хмельницького у галузі журналістики (2022), літературної премії імені Михайла Дубова у номінації «Літературна критика та літературознавство» (Рівне-2021). Серед здобутків — відзнака Всеукраїнської літературної премії імені Анатолія Криловця за літературні твори високого ліричного змісту та звучання, які утверджують ідеали гуманізму та любові, духовні цінності (Рівне-2021).

• Радецька А. Світло як виразник зовнішнього і внутрішнього світу людини у книзі Петра Маліша «Блаженні та грішні»
• Радецька А. Земне й небесне — до дрібниць.
• Радецька А. До гумору через рими.
• Радецька А. У тебе немає тебе. Відгук на роман Артура Закордонця «Гримуля».
• Радецька А. Трансформація життєвих істин — шлях до самопізнання.^[5]
• Радецька А. «Сталеві слова в часи, коли всі на прицілі».
• Радецька А. У Хмельницький на зустріч з колегами завітали вінницькі письменники

• Горбатюк, В. І. (5 липня 2024). Радецька Альона Юріївна. Енциклопедія Сучасної України (укр.). Процитовано 30 січня 2025.
• Фарина І. Шукання себе у кольоровій гамі роздумів.
• Слободян О. Збірка поезій Альони Радецької «Сві(й)ти» у Ярмолинецькій бібліотеці.
• Нові вірші — серед сирен
• Про рідне місто розкажемо поетичними рядками.